31 січня 2025 року Справа 160/26229/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій (далі - відповідач), яка зареєстрована в підсистемі «Електронний Суд» 30 вересня 2024 року, в якій позивач, з урахуванням наступного уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ (п.п.5.11 п.5) військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 №2-ВС в частині мобілізації позивача до військової частини НОМЕР_3 (95-а одшв).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність наказу центра комплектування, яким позивача мобілізовано для проходження військової служби.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/26229/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Конєвій С.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26229/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
28 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від позивача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено витребувані судом документи.
04 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд».
05 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року заявлений представником ОСОБА_1 - адвокатом Криворучко Л.С. відвід судді Конєвій С.О. у адміністративній справі №160/26229/24 визнано необґрунтованим. Передано матеріали адміністративної справи №160/26229/24 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Конєвої С.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої Світлани Олександрівни у адміністративній справі №160/26229/24 задоволено. Постановлено відвести суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєву Світлану Олександрівну від розгляду адміністративної справи №160/26229/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу (п.п.5.11 п.5) від 14.02.2022 №2-ВС, а також передати справу до відділу з організаційного забезпечення суду для повторного автоматизованого розподілу згідно до вимог ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 27.01.2025 року №23д призначено повторний автоматизований справи №160/26229/24.
У зв'язку з повторним автоматизованим розподілом судової справи між суддям дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
В тексті позовної заяви наявне клопотання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження виключно за участі сторін. Також позивач просить ухвалити рішення про участь позивача та його представника в судових засідання у справі в режимі відеоконференції.
Вирішуючи такі клопотання суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Випадки, визначені ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Водночас, в тексті позовної заяви не наведено жодного конкретного аргументу про те, який саме аспект справи характеризує спірні правовідносини та предмет доказування у справі таким чином, що існує необхідність проведення судового засідання з повідомленням сторін. Не обґрунтовано жодним чином і існування перешкод у повному та всебічному встановленні обставин справи без проведення судового засідання, в т.ч. не вказано які саме обставини та чому не можуть бути встановлені без проведення судового засідання.
В свою чергу суд констатує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, правові підстави для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.
Як наслідок, відсутні правові підстави і для задоволення клопотання про участь позивача та його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача мобілізовано 24.02.2022 року. Згідно підстав позову позивач не погоджується з мобілізацією без проведення ВЛК.
Згідно ч. 2, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 року у справі №520/31098/23.
Суд констатує, що про порушення своїх прав щодо порядку мобілізації позивач повинен був дізнатися під час проведення мобілізації, в зв'язку з чим обставини подальшого з'ясування позивачем відповідних обставин на строк звернення до суду не впливають.
Як наслідок, позивачем пропущено строк звернення до суду.
В матеріалах справи наявне клопотання про поновлення строку звернення до суду. Позивач посилається на обставини встановлення для себе факту порушення своїх прав з листа органу державної влади, що мало місце в межах місячного строку, що передує дню зверненню до суду.
Вирішуючи таке клопотання суд виходить з наступного.
Суд відхиляє зазначені доводи як безпідставні, оскільки строк звернення до суду розпочинає свій перебіг лише один раз і в юридичній ситуації позивача такий строк розпочав свій перебіг з 25.02.2022 року - з дня, наступного за днем мобілізації позивача, в який позивач не міг не дізнатись про порушення своїх прав, оскільки не міг не бути обізнаним про те чи була проведена щодо нього ВЛК.
Водночас, згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного від 24.02.2022 року №0260/2022 року позивач з 24.02.2022 року і дотепер проходить військову службу за мобілізацією.
За ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи очевидні обмеження в розпорядженні власними правами в зв'язку з перебуванням на військовій службі під час повномасштабної збройної агресії, суд констатує поважність причин пропуску строку звернення до суду, в зв'язку з чим клопотання позивача підлягає задоволенню.
28 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву на виконання ухвали суду, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Серед іншого, позивач уточнює позовні вимоги щодо дати видання наказу, який є предметом оскарження - замість 14.02.2022 року зазначає 24.02.2022 року.
Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, наявні правові підстави для прийняття зміни предмету позову зі сторони позивача.
Вирішуючи питання про належного відповідача у справі суд зазначає наступне.
Згідно наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2022 року №2-ВС позивача визнано призваним на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини.
Саме цей наказ є предметом оскарженні в даній справі.
Позивач визначав відповідача виходячи з того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 діє від імені юридичної особи ІНФОРМАЦІЯ_4 . З огляду на текст позовної заяви зазначений висновок зроблено позивачем на підставі власного аналізу нормативних положень законодавства, посилання на фактичні обставини та відповідні докази відсутні.
Згідно ч. 3, 4 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви, яка наявна в матеріалах справи, надано, зокрема, клопотання про заміну у разі необхідності первісного відповідача у справі, в тексті якого наявна згода на заміну відповідача у разі необхідності.
Однак, така згода не може мати загального характеру з огляду на вимоги принципу правової визначеності. Належною є згода, за змістом якої позивач погоджується замінити одного визначеного відповідача на іншого визначеного відповідача, що узгоджується з принципом диспозитивності.
За таких обставин суд констатує наявність правових підстав для залучення другого відповідача у справі - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 48, 80, 121, 122, 169, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/26229/24 - задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/26229/24.
Прийняти до розгляду справу №160/26229/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь ОСОБА_1 та його представника в судових засіданнях в режимі відеоконференції - відмовити.
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Призначити справу до розгляду з 28 лютого 2025 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Залучити до участі у справі №160/26229/24 в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 засвідчені належним чином копії матеріалів ВЛК ОСОБА_1 , а також будь-яких інших наявних документів, пов'язаних з його призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації 24.02.2022 року згідно наказу від 24.02.2022 року №2-ВС.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко