30 січня 2025 рокуСправа №160/15829/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Константинова Романа Дмитровича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/15829/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по адміністративній справі №160/15829/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 51) від 22.05.2024 №040909 про застосування до адміністративно-господарського штрафу.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 51) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисячі двісті одинадцять гривень 20 копійок).
21.01.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Константиновим Романом Дмитровичем подано заяву, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №160/15829/24 про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що у позові позивач заявив, що орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції складатиме 10000,00грн. До позову був наданий Договір про надання правової (правничої) допомоги № 07/06/24 від 07.06.2024, додатковий договір № 1 від 07.06.2024, в якому визначена вартість (гонорар) адвоката у розмірі 10 000,00 грн. за складання позовної заяви та ведення справи у суді першої інстанції, а також на підтвердження наданих послуг складений між сторонами Акт про надання правової (правничої) допомоги №1 від 14.06.2024, в якому визначені послуги, які надані адвокатом на користь клієнта і вартість цих послуг, що становить 10 000,00 грн.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Константинова Романа Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/15829/24 передано судді Бухтіяровій М.М.
За змістом частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на приписи частини третьої статті 252 КАС України, зважаючи, що судове рішення у справі №160/15829/24 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану представником позивача заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють дане питання, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позові заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 10000,00грн.
Беручи до уваги, що під час ухвалення рішення суду не було вирішено розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі на підставі статті 252 КАС України.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Згідно із частиною першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною третьою статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 134 цього Кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частини дев'ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виключно адвокатам; заявлена до стягнення сума витрат має бути співмірною з наданими послугами, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, ці витрати мають бути пов'язаними з розглядом справи та підтверджені відповідними доказами.
Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та витрачений час.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі позивачем надано до суду ордер серії АЕ №1294429 від 14.06.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4376, договір про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2024 №07/06/24, додатковий договір №1 від 07.06.2024, акт про надання правової (правничої) допомоги №1 до договору №07/06/24 від 07.06.2024 та додаткового договору №1 від 07.06.2024, квитанція до прибуткового ордеру (типова форма №КО-1).
Судом досліджено надані докази та встановлено наступне.
Так, за умовами договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2024 №07/06/24, укладеного між адвокатом Константиновим Романом Дмитровичем (далі - адвокат) та Капшученком Олександром Івановичем (далі - клієнт) адвокат зобов'язується надавати клієнту правову (правничу) допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання адвокатом правничої допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання умов Договору у справі про скасування, визнання незаконною і протиправною постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 040909 від 22.05.2024 року, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.
Відповідно до пункту 5.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2024 №07/06/24, за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами даного Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), який обчислюється (фіксований розмір, погодинна оплата, відсоток від задоволеної суми «гонорар успіху») та визначається за домовленістю сторін у розмірі, передбаченому актом-розрахунком, додатковими угодами (договорами) тощо.
07.06.2024 між сторонами укладено Додатковий договір №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 07.06.2024 №07/06/24, в якому погодили, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності із умовами даного Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), який становить: 10 000 гри. 00 коп., за складання позовної заяви та ведення справи у суді першої інстанції по оскарженню постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 040909 від 22.05.2024 року.
Позивач сплатив адвокату Константинову Роману Дмитровичу 10000,00грн. (квитанція до прибуткового ордеру (типова форма №КО-1) від 07.06.2024 №07/06/24-1).
14.06.2024 між сторонами підписано Акт про надання правової (правничої) допомоги №1 до договору №07/06/24 від 07.06.2024 та додаткового договору №1 від 07.06.2024, згідно із яким перелік (опис) послуг, який надано адвокатом, такий:
1.Ознайомлення із правовим питанням, яке потребує вирішення, а саме вивчення наданих документів, оцінка перспектив судового вирішення спору, надання консультації з приводу можливих судових перспектив виконання предмету договору, аналіз судової практики тощо
2. Підготовка та складання позовної заяви з додатками
3. Супровід справи у суді першої інстанції, а саме підготовка та подача необхідних процесуальних документів протягом судового розгляду справи, вчинення необхідних процесуальних дій, складання необхідних клопотань, заяв, відзивів, заперечень, відповідей тощо.
Всього вартість послуг адвоката становить 10000,00грн.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.12.2024 у справі № 560/853/20, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, враховує, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.
З наданих суду документів не вбачається можливим встановлення порядку оплати фіксованого розміру оплати послуг адвоката та витрачений адвокатом час.
Із опису наданих послуг адвокатом, зазначених в Акті №1, слідує, що до цього переліку включені, в тому числі, роботи з «Ознайомлення із правовим питанням, яке потребує вирішення, а саме вивчення наданих документів, оцінка перспектив судового вирішення спору, надання консультації з приводу можливих судових перспектив виконання предмету договору, аналіз судової практики тощо», однак означені витрати не підлягають окремій компенсації, оскільки охоплюються поняттям підготовка і подання позовної заяви до суду, що включено окремим пунктом до переліку наданих послуг (підготовка та складання позовної заяви).
Також, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у судових засіданнях адвокат участі не брав.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про неспівмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, тому на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00грн.
За таких обставин, витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 252, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у адміністративній справі № 160/15829/24.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 51) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова