31 січня 2025 року Справа 160/2122/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради про визнання відмови в реєстрації місця проживання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради від 15.10.2024 року про відмову у реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов?язати Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради зареєструвати місце проживання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.
Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3 028 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цього позову становить 1 211,20 грн.
Водночас, представник позивача вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Так, пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
При цьому, пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах неповнолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір», містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Частиною сьомою статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, згідно із нормами частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої, її мати - ОСОБА_1 , діє як законний представник неповнолітньої в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Таким чином, з аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах з адміністративним позовом в загальному порядку, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Отже, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.
Інші правові підстави для звільнення від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, представнику ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Зеленодольської міської ради про визнання відмови в реєстрації місця проживання протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя К.С. Кучма