31 січня 2025 року Справа № 160/1174/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 16.01.2025 року звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому в періоди з 27.08.2022 року по 31.01.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- зобов?язати відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 27.08.2022 року по 31.01.2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно із пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.
На виконання ухвали суду, 28.01.2025 року позивачем до суду було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.2 ст.233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Окрім того, ним не було одержано письмового повідомлення, який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших щомісячних основних та додаткових видів з 27.08.2022 року по 20.05.2023 року, а тому він не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку свого грошового забезпечення. У витягу із наказу про звільнення, грошовому атестаті або будь-яких інших документів, з якими він був ознайомлений при звільненні, інформація стосовно прожиткового мінімуму за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця була відсутня. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит йому фактично стало відомо про порушення свого права. Враховуючи вищевикладене, він просить поновити строк звернення до суду з позовом.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року).
Враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд вважає що причини пропуску ним строку звернення до суду, наведені у заяві є поважними. Відтак, слід поновити пропущений строк звернення до суду з позовом.
Таким чином, позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, підстави для залишення її без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, визначених статтями 169-170 КАС України, відсутні.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд доходить висновку, що справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження згідно із ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.
Керуючись статтями 4, 12, 19, 160-162, 171, 175, 248, 256, 257, 260-262 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/1174/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучмою К.С.
Зобов'язати ВЧ НОМЕР_2 надати належним чином завірену копію картки особового рахунку ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за період з 27.08.2022 р. по 31.01.2023 р. та довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 27.08.2022 р. по 31.01.2023 р. (з урахуванням всіх складових, зокрема надбавок, додаткових виплат, тощо). Інформацію та належним чином завірені копії документів щодо розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 в період з 27.08.2022 р. по 31.01.2023 р. із зазначенням розміру прожиткового мінімуму, який був використаний для нарахування та виплати.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов'язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) відповідачу.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов'язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень на відповідь на відзив і доданих до нього доказів (у разі наявності) позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0470/ або за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Звернути увагу сторін, що відповідно до ч.7 ст.18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма