27 січня 2025 рокуСправа №160/30688/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-
18.11.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати прийняту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44729283) постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024 якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним рішенням до нього застосовані штрафні санкції, на підставі ст.265 КЗпП України, за порушення вимог законодавства про працю в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору (контракту). Неправомірність застосування штрафних санкцій пов'язував з тим, що відповідачем, при винесенні оскаржуваної постанови, не було враховано, що 03.04.2024 між Роботодавцем - ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Трудовий договір між працівником і фізичною особо-підприємцем. Крім того, 03.04.2024 Позивачем прийнято наказ № 2 “Про прийняття на роботу ОСОБА_3 », відповідно до якого з 03.04.2024 ОСОБА_3 прийнято на посаду продавця за основним місцем роботи з посадовим окладом 8000,00 грн. на місяць. З наказом про прийняття на роботу працівник був ознайомлений, про що свідчить підпис ОСОБА_3 у наказі. Позивач не був присутній під час проведення податкової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 . Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області будь-які письмові запити або вимоги про надання копії трудового договору укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на адресу Позивача не направлялись. У наданих до Акту перевірки поясненнях ОСОБА_3 вказує про продаж нею як продавцем тютюнових виробів. Однак, зміст вказаних пояснень жодним чином не свідчить та не підтверджує, що ОСОБА_3 , станом на момент проведення перевірки 19.04.2024 була не належно оформленим працівником. Пояснення від роботодавця - ФОП ОСОБА_1 стосовно укладеного трудового договору з працівником Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області взагалі не запитувались, обставини укладання трудового договору між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були перевірені ні Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області під час проведення податкової перевірки, ні Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці під час здійснення провадження у справі про порушення трудового законодавства. Відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не свідчить про те, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов'язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення. Крім того позивач зазначив, що відповідач не запрошував його на розгляд справи про накладення штрафу, чим позбавив можливості надати пояснення та докази по суті акту ДПС. Також, за позицією позивача, застосування спірних штрафних санкцій не відповідає ч.3 ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Разом з позовом, 18.11.2024 року представник ОСОБА_1 - Будьонний Віталій Сергійович подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024 у виконавчому провадженні № 75800127 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 задоволено заяву представника ОСОБА_1 - Будьонного Віталія Сергійовича про забезпечення позову у справі №160/30688/24. Зупининено стягнення на підставі виконавчого документа постанови Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, яке здійснюється в межах виконавчого провадження № 75800127, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 16.12.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.12.2024 через систему «Електронний суд» Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що Відповідно до копії Акта (довідки) фактичної перевірки від 19.04.2024, реєстраційний № 1064/04-36-09-03/ НОМЕР_1 11.04.2024 під час проведення перевірки кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (продавець), мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка проводила розрахункові операції в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Під час складання Акта фактичної перевірки ГУ ДПС в Дніпропетровській області у присутності ОСОБА_3 , остання відмовилась від його підпису. Тобто, на момент складання акту фактичної перевірки, ОСОБА_3 була усвідомлена та попередження працівника ГУ ДПС про факт порушення трудового законодавства. За результатами дослідження матеріалів справи про накладення штрафу встановлено, що згідно з даними витягу з Веб-порталу ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/) про Поточний список працівників страхувальника ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 в РЗО відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки. Під час винесення постанови про накладення штрафу, ФОП ОСОБА_1 не був присутній, хоча був заздалегідь повідомлений про дату та час розгляду. Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 1064/04-36-09-03/ НОМЕР_1 /ДПС/ТД та запрошення (вих. № ПС/3.1/9460-24 від 21.05.2024) направлено на адресу місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом УКРПОШТИ № 0600922296500 від 21.05.2024. 29 травня 2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС, якою вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 80 000,00 грн. Постанова про накладення штрафу була винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці за результатами проведення фактичної перевірки та складення акту працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області. З огляду на вказане спірна постанова є правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
09.12.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відсутність підпису ОСОБА_3 у акті перевірки жодним чином не свідчить про відсутність укладеного між Позивачем та ОСОБА_3 трудового договору. Лист від ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо результатів перевірки Відповідач отримав 29.04.2024, однак, лише 21.05.2024 на адресу позивача направлено запрошення взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу на підставі копії Акту перевірки, проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Розгляд справи відповідно до вказаного запрошення повинен був відбутися 29.05.2024. Однак, вказане запрошення позивач не отримував, про що свідчить наявна на конверті Довідка про причини повернення/досилання, відповідно до якої 06.06.2024 лист повернувся до відповідача за закінчення терміну зберігання. Відповідач притягнув позивача до відповідальності саме за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, а не за несвоєчасне повідомлення ДПС про прийняття на роботу працівника чи будь-яке інше порушення.
13.12.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що за результатами дослідження матеріалів справи про накладення штрафу встановлено, що згідно з даними витягу з Веб-порталу ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/) про Поточний список працівників страхувальника ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в РЗО відсутня інформація щодо жодного актуального звіту страхувальника за формою Додаток 4 по ЄСВ за останні два роки. Відповідно до постанови КМУ № 509 від 17.07.2013 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» встановлено, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника; справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Відповідачем були вжиті всі заходи які передбачені постановою КМУ № 509. Позивач не заперечує факт укладання трудового договору з ОСОБА_3 , який не зареєстрований у відповідному порядку та вказує, що предметом оскарження є постанова про накладення штрафу. Однак враховуючи те, що вказаний договір до контролюючого органу не подавався, податки та єдиний соціальний внесок за вказану особу позивачем не сплачувався, звіти про використання праці у встановленому законом порядку - не подавались, на підставі викладеного Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт фактичної перевірки від 19.04.2024, реєстраційний № 1064/04-36-09-03/3675810011 та в подальшому 29 травня 2024, заступником начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, на підставі зібраних матеріалів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС на Фізичну-особу підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та накладено штраф у розмірі 80 000.00 грн.
23.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про розгляд справи №160/30688/24 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 заяву представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про розгляд справи №160/30688/24 в порядку загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови повернуто заявнику без розгляду.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.04.2024 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено трудовий договір.
03.04.2024 наказом №2 від 03.04.2024 ОСОБА_4 було прийнято на посаду продавця за основним місцем роботи з посадовим окладом 8000,00 грн. на місяць.
19.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами податкової перевірки ФОП ОСОБА_1 складено Акт № 1064/04-36-09-03/ НОМЕР_1 від 19.04.2024 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним.
Згідно Акту перевірки у період з 11.04.2024 по 19.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1
24.04.2024 листом за вихідним номером 19223/5/04-36-09-03-11 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про начебто встановлені в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, законів про працю України в частині допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору.
29.04.2024 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало вищевказаний лист.
21.05.2024 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення взяти участь у розгляді справи про накладення штрафу на підставі копії Акту перевірки, проведеної Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Лист Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці повернений відправнику 06.06.2024 за закінченням терміну зберігання, про що свідчить наявна на конверті Довідка про причини повернення/досилання.
29.05.2024 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України на Позивача накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексів законів про працю України (далі - КЗпК України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України постановою від 21.08.2019 №823 (далі Постанова №823) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 1 постанови від 12 січня 2022 року № 14 Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці (далі Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.
Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області; Державною службою з питань праці наказом № 232 від 02.12.2022 прийнято рішення про можливість забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09. 2022 № 167. У зв'язку з цим, Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області з 05.12.2022.
Отже, повноваження та функції Головного управління за постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.
Відповідач є уповноваженим суб'єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання законодавства про працю.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У статті 1 Закону України Про охорону праці визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.
Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Таким чином, відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.
Підставою для застосування до фізичної особи-підприємця штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).
Відповідно до п.6 Порядку (в редакції на час прийняття) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно із п.7 Порядку (в тій же редакції) справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Таким чином, право суб'єкта господарювання або роботодавця буди присутнім при розгляді справи кореспондується з обов'язком органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання або роботодавця про розгляд справи. При цьому, справу може бути розглянуто без участі суб'єкта господарювання або роботодавця виключно за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи.
В подальшому, до постанови КМУ №509 були внесені зміни постановою КМУ №823 від 21.08.2019. Внесені зміни не визначали обов'язку органу державного контролю у завчасному повідомленні суб'єкта господарювання про розгляд справи про притягнення його до відповідальності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року по справі №640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову КМУ №823 визнано протиправною та нечинною.
Отже, у зв'язку з набранням законної сили рішенням у справі №640/17424/19, діє редакція постанови КМУ №509 до внесення змін постановою КМУ №823.
Таким чином, на час прийняття спірних рішень відповідач мав обов'язок повідомити позивача про розгляд справи. І лише за умови виконання такого обов'язку відповідач міг розглянути справу за відсутності позивача, якщо б від нього не надійшло обгрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
У спірному випадку запрошення на розгляд справи про накладення штрафу позивачу направлено 21.05.2024. Згідно треку поштового відправлення 0600922296500, відправлення не було вручено під час доставки. При цьому, у зв'язку з неврученням поштового відправлення воно було повернуто відповідачу 04.06.2024. В той час, як справа про накладення штрафу була розглянута відповідачем 29.05.2024.
Отже, на час розгляду справи у відповідача була відсутня інформація про повідомлення позивача про розгляд справи чи про неповідомлення позивача та з яких причин. Натомість, за відсутності вказаної інформації справа була розглянута відповідачем.
Таким чином, враховуючи імперативні приписи Порядку №509 щодо можливості розгляду справи без участі суб'єкта господарювання або роботодавця виключно за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій прийняті з порушенням прав позивача бути присутнім під час розгляду справи і, відповідно, з порушенням його права на участь у процесі прийняття рішення. Тобто, таке рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єкта владних повноважень та які визначені п.9 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності постанови про накладення штрафу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 968,96 грн та за подання до адміністративного позову заяви про забезпечення позову в розмірі 726, 72 грн, отже позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1695,68 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4011016519.1 від 16.11.2024.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1695,68 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд 1, код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №1064/04-36-09-03/3675810011/ДПС/ТД-ФС від 29.05.2024, якою на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд 1, код ЄДРПОУ 44729283) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1695,68 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) грн. 68 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець