про відмову у відкритті провадження у справі
31 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/798/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій щодо застосування, при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення (станом на 01.01.2023) на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №140/4330/24 та рішення від 11.11.2024 у справі №140/10701/24, зокрема, премії, розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018; зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2 684 грн) при обчисленні основних (посадовий оклад, надбавка за військове звання, надбавка за вислугу років), додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби) та премії, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримую пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №140/4330/24, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Отримавши довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 27.07.2024 №ХА21770 на виконання рішення суду від 24.06.2024 у справі №140/4330/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 було розраховано основні та додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, обчислені виходячи з розміру посадового окладу і окладу за військове звання, розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023, але внесено зменшений відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби в розмірі 1% (посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років) та премії 10% (посадового окладу).
Згодом рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі №140/10701/24, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №140/4330/24, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премії - у середньому розмірі, фактично виплаченому за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 (померлий годувальник) звільнився на пенсію (враховуючи посадовий оклад і оклад за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт).
На виконання рішення суду від 11.11.2024 у справі №140/10701/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовив та надіслав до ГУ ПФУ у Волинській області довідку від 11.12.2024 №ХА21770 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій складові грошового забезпечення вказано в таких розмірах: - посадовий оклад - 4 030,00 грн (2 684,00 х 1,65); - оклад за військовим званням “старший солдат» - 910,00 грн (2 684,00 х 0,34); Розраховані, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2 684 грн.), - відсоткова надбавка за вислугу років (25% посадового окладу та окладу за військовим званням ) - 1 235,00 грн (4 030,00 + 910,00): 100 х 25%; - надбавка за особливості проходження служби (65% посадового окладу та надбавки за військове звання з урахуванням відсоткової надбавки за вислугу років) - 4 013,75 грн (4 030,00 + 910,00 + 1 235,00): 100x 65%; - премія (270% посадового окладу) - 7 128,00 грн (2 640,00 : 100 х 270%); Загальна сума 17 316,75 грн.
Обчислені на противагу рішенню суду, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1 762 грн.).
Вважає такі дії відповідача щодо заниження сум розміру надбавки за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби та премії у довідці в належному розмірі за нормами чинними станом на 01.01.2023 протиправними та такими, що порушують її право на перерахунок пенсії в належному розмірі, оскільки це суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що неможливо зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення.
Також суд зазначає, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтями 382-383 КАС України.
Зокрема, відповідно до частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Суд наголошує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому нормами процесуального закону, та не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, статей 383 та 249 КАС України, а саме, відсутність обов'язку сплачувати судовий збір, оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання; неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви) та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення статті 383 КАС України.
У постанові від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19 Верховний Суд зазначив, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Поряд з цим, заявлені у цій справі № 140/798/25 позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтовує виключно протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у неналежному оформленні довідки від 11.12.2024 №ХА21770 на виконання рішення суду від 11.11.2024 у справі №140/10701/24. Наголошує на невідповідності довідки від 11.12.2024 №ХА21770 вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.
Суд звертає увагу, що із змісту наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 140/10701/24.
Враховуючи фактичні обставини справи, а також положення чинного законодавства, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості в межах адміністративної справи №140/10701/24 звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке, на його думку, виконується неналежним чином, адже питання визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо неналежного оформлення довідки від 11.12.2024 №ХА21770 на виконання рішення суду від 30.09.2024 у справі № 140/10701/24, охоплюється таким рішенням суду та належить до предмету його виконання.
Крім того, з метою забезпечення примусового виконання рішення суду в цій частині позивач також вправі звернутися до суду з заявою про видачу виконавчого листа в адміністративній справі №140/10701/24 та пред'явити виконавчий лист до примусового виконання в межах відповідних строків.
З огляду на викладене суд уважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним.
У постанові Верховного Суду від 08.10.2024 у справі № 140/4562/21 зазначено, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як встановлено частиною п'ятою статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 171, 248, 256, 294 КАС України,
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.Ф. Костюкевич