м. Вінниця
30 січня 2025 р. Справа № 120/7472/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, вказаним рішенням зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 року № 118 "Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії" та перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 168 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
До суду від позивача надійшла заява від позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України.
Вказану заяву ухвалою суду від 22.01.2025 року призначено до розгляду та надано відповідачеві строк на надання пояснень.
Так, до суду від представника головного управління Пенсійного фонду України надійшли пояснення, у яких останній зазначає, що позивач починаючи з 01.04.2019 року отримує пенсію у новому розмірі. Донараховані суми включено до реєстру судових рішень.
Визначаючись щодо поданої заяви позивача та надаючи оцінку письмовим поясненням відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до частин 2-3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд наголошує, що рішенням суду зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 року № 118 "Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії" та перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 168 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, зміст резолютивної частини вказаного рішення свідчить про те, що виплата пенсії позивачеві з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", повинна здійснювати без обмеження пенсії максимальним розміром як з 01.05.2019 року, так і 01.03.2022 року, 01.03.2023 року.
Разом з тим, судом встановлено, що розмір пенсії позивача станом на 01.03.2022 року, 01.03.2023 року обмежено максимальним розміром.
Суд наголошує, що рішенням суду у справі № 120/7472/24 надано оцінку протиправності дій головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Натомість виконавши рішення у справі № 120/7472/24, відповідач протиправно обмежив розмір пенсійного забезпечення.
Суд наголошує, що у судовому рішенні констатовано, що, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, що передбачають обмеження пенсії максимальним розміром, орган Пенсійного фонду немає права обмежувати пенсію максимальним розміром.
Відтак, у органу Пенсійного фонду відсутні дискреційні повноваження у контексті даної справи, оскільки визначення підстав та умов для обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на власний розсуд суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, судом було враховано, що право позивача на виплату пенсію без обмеження максимальним розміром неодноразово досліджувалося у судовому порядку.
Тобто, вирішуючи спір по суті, судом було зазначено, що відповідач безпідставно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром і при здійсненні інших перерахунків на виконання вимог законодавства.
До того ж суд наголосив, що законодавством України не передбачено випадків обмеження пенсійної виплати сталим максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Відтак, з урахуванням того, що головним управлінням Пенсійного фонду було здійснено саме нарахування індексацій та інших доплат, проте протиправно виплачено з обмеженням пенсії максимального розміру з 01.04.2019 року, 01.03.2022 року, 01.02.2023 року, суд дійшов до висновку про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити виплату пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням наявних перерахунків пенсії.
Тобто, формулювання резолютивної частини щодо питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром містить преюдиційний характер для правовідносин між сторонами.
Відтак, дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо повторного обмеження пенсії позивача з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року є протиправними та свідчать про неналежне виконання рішення суду у цій справі.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Враховуючи викладене, такі дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року розцінюються як недобросовісні, оскільки полягають у порушенні процесуального обов'язку, який передбачений статтею 370 КАС України, суперечать завданню адміністративного судочинства та мають наслідком породження нових спорів у сфері соціального захисту населення, зокрема, пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень ст. 383 КАС України, зокрема, передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.
Відповідно до статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Відтак, враховуючи встановлену судом протиправність дій пенсійного органу під час перерахунку та виплати пенсії позивача на виконання рішення суду від 16.07.2024 року у справі № 120/7472/24 в частині обмеження пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року , суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, яку необхідно направити до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з метою недопущення аналогічних порушень в майбутньому.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, для надання відповіді суд вважає за доцільне встановити місячний строк з дня отримання окремої ухвали.
Принагідно суд роз'яснює, що відповідно до статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Крім цього, невиконання судового рішення тягне за собою кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну відповідальність та застосування штрафних санкцій.
Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294 КАС України, -
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року в адміністративній справі № 120/7472/24.
Постановити окрему ухвалу і направити її до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області заходи повідомити Вінницький окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович