м. Вінниця
31 січня 2025 р. Справа № 120/10802/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 з 01.03.2023 р. пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.03.2023 р. із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.
Ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 27.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Такою даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що пенсія призначена та виплачується позивачу у відповідності до чинного законодавства.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, однак суд не бере її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 2018 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".
Починаючи з 28.02.2023, позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись із застосованими відповідачем коефіцієнтами при обрахунку пенсії, а саме, щодо врахування індивідуального коефіцієнта заробітної плати, враховуючи середню заробітну плату за 2014-2016 року, а не за 2020-2022 роки, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Разом із тим, листом від 12.04.2024 відповідач відмовив у здійсненні відповідного перерахунку пенсії позивача, у зв'язку з відсутністю на те правових підстав.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону України №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (далі - Закон України № 3723), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі, стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з п. 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058 у разі, якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Таким чином, ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку відповідача та до 28.02.2023 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Суд зауважує, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
Починаючи з 01.03.2023 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, позивача з 01.03.2023 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Таким чином, враховуючи, що в даному випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд приходить до висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року призначення такої пенсії - 2020-2022 роки.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 року у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 року у справі № 560/19830/21, від 27.06.2023 року у справі № 500/4392/22, які суд враховує при вирішенні даного спору.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії позивача із врахуванням показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022 роки.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в рядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну, та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані суб'єктом владних повноважень, на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: