м. Вінниця
31 січня 2025 р. Справа № 120/6919/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що вважає протиправним п. 1 наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №520 від 15.04.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області", яким до позивача за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини І, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Представник позивача вважає, що до позивача неправомірно застосовано крайній вид дисциплінарного стягнення як звільнення із служби в поліції, яке є більш суворим, відбулося без врахування приписів частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Крім того, представник позивача вважає, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач не вчиняв жодних протиправних діянь, які б стали підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. Зазначає, що ні спірний наказ ні матеріали службового розслідування не містять належним чином підтверджених обставин про конкретну дату, час, джерело та спосіб отримання позивачем інформації про незаконність функціонування паливної заправної станції, ні інформації про місце, час, дату та особу, яка здійснювала такий продаж.
У позовній заяві, крім іншого, представник позивача просив суд поновити пропущений строк, визнавши поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку 15-денного строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку із перебуванням на лікуванні.
Ухвалою суду від 30.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні відповідно до ст. 262 КАС України).
31.05.2024 представник відповідача подала заяву, у якій просила суд залишити без розгляду даний адміністративний позов у зв'язку з порушенням строку звернення до суду, оскільки, на думку представника, до правовідносин, які склалися у цій справі потрібно застосовувати положення ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту, яке передбачає оскарження наказу про звільнення у 15-ти денний термін з дня ознайомлення з відповідним наказом.
Крім того, 06.06.2024 Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому представник, посилаючись на висновоки службового розслідування щодо порушення службової дисципліни від 15.04.2024, просить відмовити в задоволенні позову.
11.06.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивач вказав на помилковість аргументів відповідача та наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою суду від 24.06.2024 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду, а клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.
Ухвалою від 23.01.2025 витребувано у відповідача додаткові докази (інформацію).
Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду, повідомлено, що слідчим управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020210000145 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. Вручення письмового повідомлення про підозру в межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 не здійснювалося, останній був допитаний в якості свідка, досудове розслідування триває.
Також відповідачем надано копію витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню №12024020210000145.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
ОСОБА_1 з 20.08.1997 по 01.05.2024 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Станом на 01.05.2024 перебував на посаді заступника начальника Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області.
Наказом ГУНП у Вінницькій області від 08.04.2024 року №537 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Підставою для призначення службового розслідування стали відомості, викладені у доповідній записці начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції Володимира Іванця № 336/37/01-2024 від 05.04.2024 щодо порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Хмільницького РВП ГУНП.
Так, у доповідній записці вказано, що 05.04.2024 на виконання вимог пункту 7 розділу ІІІ Положення про управління головної інспекції ГУНП у Вінницькій області, затвердженого наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.12.2021 № 1894, працівниками УГІ ГУНП у Вінницькій області здійснено перевірку стану прийняття та реєстрації заяв та повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Хмільницького РВП ГУНП шляхом моніторингу Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (далі - ІКС ІПНП).
У ході моніторингу встановлено, що 05.04.2024 до Хмільницького РВП ГУНП через спецлінію служби 102 передано повідомлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що на території розташованій по вулиці Небесної Сотні, 49, м. Хмільник, неподалік згаданого підрозділу поліції здійснюється незаконний продаж палива з цистерни.
Згідно з вимогами Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, звернення ОСОБА_3 зареєстровано до ІКС ІПНП (журнал ЄО) Хмільницького РВП ГУНП за № 1701 від 05.04.2024.
Відповідно до вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, з метою належного та оперативного реагування на місце події направлено слідчо-оперативну групу.
На місці події ОСОБА_4 звернувся із письмовою заявою у якій зазначив, що на території розташованій за адресою: м. Хмільник вулиці Небесної Сотні, 49, невідомою особою здійснюється незаконна реалізація (збут) підакцизних товарів, а саме паливно-мастильних матеріалів.
Цього ж дня, слідчим відділенням Хмільницького РВП відомості за цим фактом внесено до ЄРДР під № 12024020210000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Установлено, що територія на якій можливо здійснюється незаконна торгівля паливом, без відповідних дозвільних документів розташована неподалік Хмільницького РВП (вул. Небесної Сотні, 49).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України Про Національну поліцію, до завдань поліції входить протидія злочинності.
Вищевказане може свідчити про неналежне виконання основних завдань та функцій, які покладені на Національну поліцію України, окремими поліцейськими Хмільницького РВП.
За результатами проведення службового розслідування складено висновок службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, затверджений 15.04.2024 начальником ГУНП у Вінницькій області полковником поліції Юрієм Пархоменком.
Під час проведення службового розслідування установлено, що відповідно до відомостей, які містяться в ІКС ІПНП, автомобіль марки «Audi A-8» чорного кольору, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований 07.07.2023 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є дружиною заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 . Службу в ОВС України проходив з 20.08.1997 по 06.11.2015, на службі в поліції з 07.11.2015, на займаній посаді з 04.07.2022, за період проходження служби в поліції до дисциплінарної відповідальності притягувався 5 раз, діючих дисциплінарних стягнень не має, за місцем проходження служби характеризується добре.
Будучи опитаним в ході службового розслідування позивач повідомив, що він в особистих цілях використовує автомобіль марки «Audi А-8», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить його дружині. З метою збереження транспортного засобу від пошкодження він час-від часу періодично залишає його на території, розташованій неподалік підрозділу поліції по АДРЕСА_1 , частина якої на праві власності належить кумові його рідної сестри ОСОБА_6 . На скільки йому відомо ОСОБА_7 займається волонтерською діяльністю, а тому на вказаній території постійно знаходяться люди та його автомобіль перебуває у безпеці.
Як зазначено у самому висновку, у ході службового розслідування здобуто відомості, які свідчать про те, що на території, розташованій по вул. Небесної Сотні, 49, м. Хмільник, протягом тривалого часу здійснювалася незаконна реалізація дизельного палива, в тому числі 05.04.2024. Враховуючи те, що позивач неодноразово перебував на вказаній території, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що останній володів відомостями про реалізацію дизельного палива (підтверджується фото та відеозаписами наданими ОСОБА_8 на яких видно як у той час коли ОСОБА_9 виїжджає з території АЗС відбувається заправка автомобілів) та мав вжити відповідних заходів щодо перевірки законності функціонування паливної заправної станції. Однак, моніторингом ІКС ІПНП з'ясовано, що жодної інформації щодо можливої незаконної реалізації дизельного палива на зазначеній території від підполковника поліції ОСОБА_10 до Хмільницького РВП не надходило.
Дисциплінарною комісією взято до уваги вимоги пункту 1 наказу НП України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до якого, необхідно приймати рішення про звільнення керівників з посади в разі виявлення фактів, пов'язаних з приховуванням заяв і повідомлень про вчинення поліцейськими кримінальних правопорушень.
Крім вищезазначеного, дисциплінарною комісією здійснено вивчення службової діяльності підполковника поліції ОСОБА_10 , під час чого встановлено, що відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ його посадової інструкції, основним із його завдань та обов'язків є запобігання вчиненню правопорушень.
Згідно з розділом IV посадової інструкції, ОСОБА_11 несе відповідальність за неналежне виконання або не виконання своїх обов'язків, що передбачені його посадовою інструкцією, у межах визначених Дисциплінарним статутом Національної поліції України та іншими законодавчими актами. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї службової діяльності, у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
Висновком службового розслідування за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції, запропоновано застосувати до заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №520 від 15.04.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області" за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції, застосовано до заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1статті 77.
Цим же наказом встановлено відрахувати з грошового забезпечення суму вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, що підлягає відшкодуванню у зв'язку із звільненням поліцейського зі служби, у розмірі 2506,70 грн.
Не погоджуючись з вказаними наказами ГУ НП у Вінницькій області, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правовідносини щодо проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII, в редакції чинні на дату виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1статті 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону№580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачені обов'язки поліцейського, зокрема поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 ст. 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно із ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із преамбулою вказаного Закону цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків, недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
При цьому, суд зауважує, що черговість накладення зазначених стягнень Дисциплінарним статутом не визначена, а тому, рішення про застосування того чи іншого дисциплінарного стягнення на порушника приймається керівником на підставі рекомендацій викладених дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування за умови його проведення.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статут передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина 8 статті 19 Дисциплінарного статуту).
Частинами 9, 10 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Отже, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Водночас Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (частина 3 статті 26 Дисциплінарного статуту).
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (частина 5 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (частина 6 статті 26 Дисциплінарного статуту).
Частиною 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).
Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з п. 1, 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Пунктом 13 розділу V Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Отже, дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який зафіксовано в матеріалах службового розслідування. Висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування стали відомості, викладені у доповідній записці начальника УГІ ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції Володимира Іванця № 336/37/01-2024 від 05.04.2024 щодо порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Хмільницького РВП ГУНП. Зокрема, 05.04.2024 на виконання вимог пункту 7 розділу ІІІ Положення про управління головної інспекції ГУНП у Вінницькій області, затвердженого наказом ГУНП у Вінницькій області від 30.12.2021 № 1894, працівниками УГІ ГУНП у Вінницькій області здійснено перевірку стану прийняття та реєстрації заяв та повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Хмільницького РВП ГУНП шляхом моніторингу Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (далі - ІКС ІПНП).
У ході моніторингу встановлено, що 05.04.2024 до Хмільницького РВП ГУНП через спецлінію служби 102 передано повідомлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що на території розташованій по вулиці Небесної Сотні, 49, м. Хмільник, неподалік згаданого підрозділу поліції здійснюється незаконний продаж палива з цистерни. Звернення ОСОБА_3 зареєстровано до ІКС ІПНП (журнал ЄО) Хмільницького РВП ГУНП за № 1701 від 05.04.2024.
На місці події ОСОБА_4 звернувся із письмовою заявою у якій зазначив, що на території розташованій за адресою: м. Хмільник вулиці Небесної Сотні, 49, невідомою особою здійснюється незаконна реалізація (збут) підакцизних товарів, а саме паливно-мастильних матеріалів. Цього ж дня, слідчим відділенням Хмільницького РВП відомості за цим фактом внесено до ЄРДР під № 12024020210000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Установлено, що територія на якій можливо здійснюється незаконна торгівля паливом, без відповідних дозвільних документів розташована неподалік Хмільницького РВП (вул. Небесної Сотні, 49).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України Про Національну поліцію, до завдань поліції входить протидія злочинності.
Як зазначено у самому висновку, у ході службового розслідування здобуто відомості, які свідчать про те, що на території, розташованій по АДРЕСА_1 , протягом тривалого часу здійснювалася незаконна реалізація дизельного палива, в тому числі 05.04.2024. Враховуючи те, що позивач неодноразово перебував на вказаній території, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що останній володів відомостями про реалізацію дизельного палива (підтверджується фото та відеозаписами наданими ОСОБА_8 на яких видно як у той час коли ОСОБА_9 виїжджає з території АЗС відбувається заправка автомобілів) та мав вжити відповідних заходів щодо перевірки законності функціонування паливної заправної станції. Однак, моніторингом ІКС ІПНП з'ясовано, що жодної інформації щодо можливої незаконної реалізації дизельного палива на зазначеній території від підполковника поліції ОСОБА_10 до Хмільницького РВП не надходило.
Дисциплінарною комісією взято до уваги вимоги пункту 1 наказу НП України від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», відповідно до якого, необхідно приймати рішення про звільнення керівників з посади в разі виявлення фактів, пов'язаних з приховуванням заяв і повідомлень про вчинення поліцейськими кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Однак, як зазначено, у висновку, підполковник поліції ОСОБА_9 не вжив жодних заходів задля реєстрації наведених відомостей.
Крім того, відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ посадової інструкції підполковника поліції ОСОБА_10 , основним із його завдань та обов'язків є запобігання вчиненню правопорушень.
Відтак, висновком службового розслідування за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції, запропоновано застосувати до заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 (далі - Порядок №100), джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:
1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);
2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;
3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;
4) інше.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №100 визначено, що прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація. Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2); під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.
Поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події (п. 6 розділу ІІ Порядку №100).
Згідно п. 2.1 розділу ІІ Посадової інструкції до завдань та обов'язків ОСОБА_1 віднесено, зокрема, запобігання вчиненню правопорушень.
Водночас, суд звертає увагу, що матеріали службового розслідування не містять належним чином підтверджених доказів обставин про конкретну дату, час, джерело та спосіб отримання позивачем інформації чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення чи іншої події.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Між тим сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.
Самого лише посилання на загальні вимоги недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
Висновок службового розслідування не містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.
Верховний Суд в постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 наголосив на тому, що будь-які фактори, у тому числі суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України та не виключає необхідність з'ясувати і встановлювати саме наявність складу дисциплінарного проступку в діяннях поліцейського.
До того ж, в адміністративному судочинстві діє презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень, згідно з якою на останнього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Разом з тим, судом встановлено, що в межах кримінального провадження №12024020210000145 від 05.04.2024 вручення письмової підозри позивачу не здійснювалося, останній був допитаний в якості свідка.
Щодо тверджень відповідача що ОСОБА_1 у своїй щорічній декларації за 2023 рік не зазначив, що член сім'ї, а саме його дружина ОСОБА_12 має у користуванні автомобіль марки «Audi А-8», 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що може свідчити про неповноту внесеної інформації та ставить під сумнів правильність заповнення декларації суб'єктом декларування слід зауважити наступне.
Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належить, серед іншого, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб'єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №814/886/17 зазначив, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Водночас, ані матеріали службового розслідування ані матеріали адміністративної справи не містять рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами перевірки декларації позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними та скасування п.1 наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №520 від 15.04.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області", яким до заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 , за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини І, пункту 2, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 та пункту 2.1. розділу II посадової інструкції застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а також наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1статті 77.
Враховуючи те, що суд визнав спірні накази відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, суд висновує, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на посаді з 02.05.2024.
Щодо вимоги позивача стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 відрахований на підставі наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №76 о/с від 01 травня 2024 року з грошового забезпечення та інших виплат вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у розмірі 2506,70 грн, то суд враховує наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 20 Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Зразки предметів однострою поліцейських затверджує Кабінет Міністрів України.
Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України (частина 4 статі 20 Закону №580-VIII).
Механізм забезпечення поліцейських одностроєм згідно з нормами належності однострою поліцейських (у мирний час), організацію його використання та обліку визначає Порядок забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час), затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.09.2017 року №772 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2019 року №1100), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.10.2017 року за №1224/31092 (далі - Порядок №772).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №772 однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно; строк носіння (експлуатації) предметів однострою - час, установлений нормами належності, протягом якого предмет має носитися або перебувати в експлуатації.
Згідно пункту 3 розділу І Порядку №772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, зокрема, які проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.
За пунктом 1 розділу 5 Порядку №772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби з таких підстав, зокрема, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З системного аналізу положень Порядку №772 вбачається обов'язок у разі звільнення відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився.
Так, наказом ГУНП у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) частини 1статті 77.
Цим же наказом встановлено відрахувати з грошового забезпечення суму вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, що підлягає відшкодуванню у зв'язку із звільненням поліцейського зі служби, у розмірі 2506,70 грн.
Таким чином, оскільки суд визнав спірний наказ про звільнення позивача зі служби в поліції протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також дійшов висновку про поновлення останнього на посаді, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення з відповідача відрахований, на підставі наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №76 о/с від 01 травня 2024 року, з грошового забезпечення та інших виплат вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у розмірі 2506,70 грн.
Щодо вимоги позивача про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Суд враховує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 09.12.2015 у справі №6-2123цс15 вимушеним прогулом є час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.11.2019 у справі №587/2365/15-а.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Так, відповідно до абз. 3 п. 4 Порядку в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
При цьому, згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Проте, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988).
Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пункт 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі - Порядок №260) визначає, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Пункт 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачає, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин діє Закон України "Про національну поліцію" та Порядок №260, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.01.2019 у справі №814/2648/16, від 17.01.2019 у справі №805/2706/17-а.
Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Вінницькій області про доходи ОСОБА_1 , заробітна плата за березень 2024 року складає 39587,93 грн., за квітень 2024 року 39587,93 грн, середньоденна заробітна плата складає 1297,97 грн., середньомісячна 39587,93 грн.
Період вимушеного прогулу позивача з 02.05.2024 по 31.01.2025 становить 275 днів у календарному обчислені.
Відтак, сума середнього заробітку за даний період із моменту звільнення до моменту прийняття у справі судового рішення по суті, яка підлягає виплаті позивачу становить 356941,75 грн. = 275 (к.д. вимушеного прогулу) * 1297,97 грн. (середньоденне грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
З огляду на зазначене з вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які повинні утримуватися із сум доходу поліцейського.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірність звільнення позивача та прийняття оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Суд також зазначає, що відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Тому рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №520 від 15.04.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області".
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 01.05.2024 №76 о/с.
Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з 02.05.2024.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 02.05.2024 по 31.01.2025 в сумі 356941,75 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 відрахований на підставі наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №76 о/с від 01 травня 2024 року з грошового забезпечення та інших виплат вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився у розмірі 2506,70 грн.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з 02.05.2024.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 40108672)
Суддя Віятик Наталія Володимирівна