Провадження № 33/803/382/25 Справа № 175/15102/24 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
27 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бабенко О.А. на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Бабенко О.А.,
потерпілої ОСОБА_2 ,
представника потерпілої Самофалової А.О.,
Згідно постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року 30 серпня 2024 року о 12 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом “Ніссан Рог», д.н.з. НОМЕР_1 , в смт.Слобожанському, перетинала перехрестя з вул.Аерофлотською на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом “Фольксваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з вул. Аерофлотської під керуванням водія ОСОБА_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 8.7.3.е ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки було виконано вимоги постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, якою апеляційну скаргу було повернуто, з тих підстав, що стороною захисту не було долучено копію договору про надання правової допомоги або витягу з нього, по суті просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою закрити провадження по справі.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи. Вказує на те, що судом не було взято до уваги ту обставину, що потерпіла ОСОБА_3 виїхала із території АЗС “Укрнафта» проти напрямку руху автомобілів згідно дорожньої розмітки, нанесеної на території АЗС. Наголошує на тому, що згідно відеозапису, який був переглянутий у судовому засіданні неможливо встановити, на який саме сигнал світлофору рухалися автомобілі. Звертає увагу на те, що стороною захисту у судовому засіданні від 18 листопада 2024 року заявлялося клопотання про призначення по справі авто-технічної експертизи, однак судом було відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, потерпілої та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року було повернуто апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року у зв'язку з тим, що стороною захисту не було долучено копію договору про надання правової допомоги або витягу з нього. Разом з тим, враховуючи, що захисником особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокатом Бабенко О.А. виконано вимоги постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, а також приписи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Оскільки така норма закону як ст.124 КУпАП є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень та вказувати це як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові судді.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.8.7.3.е ПДР України, що знаходяться у причинному зв'язку із настанням ДТП.
Відповідно до п.8.7.3.е ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків. Стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах ДТП, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; протоколі огляду місця ДТП; схемі до протоколу огляду місця ДТП, на якій зображена дорога, де відбулась подія зіткнення, попередні напрямки руху водіїв та місце розташування транспортних засобів після цього; поясненнях водіїв - учасників ДТП, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписом із камер відеоспостереження, а також іншими наявними доказами у справі.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Так, судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень водіїв - учасників ДТП було встановлено, що 30 серпня 2024 року о 12 год. 45 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом “Ніссан Рог», д.н.з. НОМЕР_1 , в смт.Слобожанському, перетинала перехрестя з вул.Аерофлотською на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом “Фольксваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з вул. Аерофлотської під керуванням водія ОСОБА_3 .
Викладене також узгоджується з відомостями, що зафіксовані на відеозаписі з камер відеоспостереження, з якого встановлено проїзд автомобіля “Ніссан Рог» по крайній правій смузі під керуванням водія ОСОБА_1 по пр.Слобожанському в напрямку м.Підгороднє без зниження швидкості перед перехрестям з вул.Аерофлотською, його маневрування для уникнення зіткнення з чорним джипом, який стояв попереду автомобіля “Фольксваген Кадді» на вул.Аерофлотський, початок руху транспортних засобів та безпосередньо момент ДТП.
При цьому суд апеляційної інстанції не надає оцінки діям другого водія - учасника ДТП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП головуючому судді по даній справі для розгляду не надавався.
Слід зазначити, що твердження апелянта про те, що згідно відеозапису, який був переглянутий у судовому засіданні, неможливо встановити на який саме сигнал світлофору рухалися автомобілі, спростовуються матеріалами справи, зокрема вказаним відеозаписом та відповіддю на адвокатський запит щодо режиму роботи світлофорів на перехресті проспекту Слобожанського та вул.Аерофлотської із циклограмою світлофорів, з яких вбачається, що при фазі 1 відкритим для руху є напрямок руху №3 та №4 з м.Дніпра в бік м.Підгороднього протягом 40 секунд, після зміни сигналу на 46 секунді загоряється червоний сигнал, який триває до 89 секунди. В той же час червоний сигнал для пішоходів (напрямок № 7) триває 61 секунду, після чого загоряється зелений сигнал для перетину проспекту Слобожанський (напрямки № 5 та № 6, фаза 3), який триває 21 секунду, тобто до 83 секунди, після чого починає миготіти зелений та на 86 секунді загоряється червоний сигнал для пішоходів. Таким чином, з аналізу циклограми роботи світлофора вбачається, що з 46 по 61 секунди одночасно горить червоний сигнал для пішоходів і для напрямку руху № 3 та № 4, а це саме той напрямок, яким рухалася ОСОБА_1 по пр. Слобожанському з м.Дніпра в сторону м. Підгороднє.
З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду стороною захисту не надано достатньо доказів на спростування зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ДТП.
Та обставина, що поліцейські та суд по-іншому оцінюють докази порівняно з оцінкою їх стороною захисту, не свідчить про необ'єктивність чи упередженість суду.
З огляду на вищезазначене суд першої інстанції оцінив надані учасниками ДТП пояснення, показання свідка ОСОБА_4 , та прийшов до висновку, що водій ОСОБА_1 перетинала перехрестя вулиць на заборонений червоний сигнал світлофору, внаслідок чого скоїла зіткнення з транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_3 , з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Сукупність досліджених в суді першої та апеляційної інстанцій доказів підтверджує, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП, які виразилися у порушенні учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
З огляду на зазначене викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків місцевого суду та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
При розгляді справи судом порушень вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Бабенко О.А. строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бабенко О.А.- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот