Провадження № 33/803/454/25 Справа № 206/6453/24 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
27 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю захисника - адвоката Гарбуза В.С., апеляційну скаргу захисника - Гарбуза В.С., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень, -
Відповідно до постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року, 20.11.2024 року о 18 год. 10 хв. в м. Дніпро по вул. К. Волкова, 2 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево. В результаті ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім того, 20.11.2024 року о 19 год. 25 хв. в м. Дніпро по вул. Електрична, буд. 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, не було повно та всебічно досліджено матеріали справи.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 .
Зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що спочатку водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21074 20.11.2024 року о 18 год. 10 хв. по вул. Волкова (нині вул. Леоніда Каденюка) буд. 2 у м. Дніпро, скоїв наїзд на дерево, при цьому автомобіль ВАЗ 21074 отримав пошкодження лобового скла, переднього лівого та правого крила, бампера, решітки радіатора, бампера. Далі ОСОБА_1 о 19 год. 25 хв. з ознаками алкогольного сп?яніння, нібито продовжив рух, керуючи вже пошкодженим автомобілем ВАЗ 21074, по вул. Електричній, буд. 1 в м. Дніпро, де відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння. Вказує, що такі обставини є сумнівними та суперечать іншим матеріалам справи, і фактично, з об?єктивних причин, не могли відбуватися, так як іншими матеріалами справи встановлено наступне: ??схемою ДТП зафіксовано розташування автомобіля ВАЗ 21074 в пошкодженому стані, саме по вул. К. Волкова, буд. 2 у м. Дніпрі, з прив?язкою до дерева та до електроопори № 1, та зазначено, що ДТП відбулося саме 20.11.2024 р. о 18 год. 10 хв. Захисник зазначає, що вказівка в постанові суду та протоколах на те, що даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 в подальшому, вже в пошкодженому стані міг рухатися по вул. Електричній, не може відповідати об?єктивним обставинам та є сумнівною, непідтвердженою належними та допустимими доказами.
Також захисник вказує, що в рапорті поліцейського Головко В.В. зазначено, що спільно з поліцейським Гаренко Д.В. вони несли службу у складі екіпажу Легіон-329, та 20.11.2024 р. о 18 год. 20 хв. отримали повідомлення про ДТП з потерпілим. Прибувши на виклик, за адресою: вул. К. Волкова, буд. 2 у м. Дніпрі, виявили автомобіль ВАЗ 21074 р/н. НОМЕР_2 в пошкодженому стані передньої частини. Дані обставини суперечать викладеним в постанові суду та складених протоколах про аміністративні правопорушення відомостям про те, що автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 о 19 год. 25 хв. в подальшому рухався по вул. Електричній у м. Дніпро. Вказує, що водія ОСОБА_1 було виявлено під час обстеження території - тобто не на місці ДТП, не під час зупинки транспортного засобу ВАЗ 21074, який рухався по вул. Елетричній, 1, як вказано в протоколі серії ЕПР 1 № 178330 від 20.11.2024.
Зазначає, що ??в матеріалах справи відсутні відомості про будь-яких потерпілих в ДТП. Опитані громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що були запрошені як свідки 20.11.2024 р. о 19:55 год. на місці ДТП у м. Дніпро, вул. Леоніда Каденюка, 2, де у їх присутності громадянин ОСОБА_1 відмовився давати пояснення - будь-яких інших даних щодо відмови від проходження огляду на стан сп?яніння, або участі у ДТП, або того, що ОСОБА_1 був водієм автомобіля ВАЗ 21074 та скоїв ДТП, свідки не повідомили.
Захисник вказує, що при складенні протоколу в порушення ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння і проведення такого огляду, ??не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від проходження якого саме огляду відмовився ОСОБА_1 - чи то на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», чи то огляду на стан сп?яніння в медичному закладі; ??письмове направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров?я на стан сп?яніння ОСОБА_1 вручено не було, хоча і наявне в матеріалах справи, однак на ньому відсутній підпис ОСОБА_1 , який би засвідчував його належне вручення.
Зазначає, що відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп?яніння не зафіксовано за допомогою технічних засобів відеозапису або в присутності двох свідків - а, наявний в матеріалах справи відеозапис не відкривається.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля ВА3 21074 під час скоєння ДТП 20.11.2024 р., як і докази керування автомобілем саме ОСОБА_1 та його зупинки по вул. Електричній, буд. 1 о 19.25 год. 20.11.2024 р. працівниками поліції.
Захисник зазначає, що ОСОБА_1 не повідомлявся судом першої інстанції про дату, час та місце судового засідання, а судовий розгляд було проведено без його участі. 24.12.2024 р. захисником було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке зареєстровано 24.12.2024 р за вхідним № 25569, однак суд, не повідомивши вчасно ОСОБА_1 належним чином про дату та час розгляду справи, розглянув її 25.12.2024 року.
Вказує, що оскаржувана постанова є невмотивованою та необгрунтованою, у ній не зазначено, які саме докази були досліджені судом для доведеності вини ОСОБА_1 , окрім вказаних протоколів про адміністративне правопорушення, які містять суперечливі та неправдиві відомості, крім того, зазначає, що відомості, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути самі по собі визнані належним та допустимими доказами.
Зазначає, що вказані в постанові суду як докази пояснення та схема ДТП, суперечать обставинам, зазначеним в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 178359 від 20.11.2024 за ст. 124 КУпАП та серії ЕПР 1 № 178330 від 20.11.2024 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а посилання в постанові суду на відеозапис подій є безпідставним, так як відеозапис не міг бути переглянутим по технічним причинам (можливе пошкодження носія).
Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника ОСОБА_4 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; вивчивши матеріали справи; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Так, вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, вказані вимоги закону судом належним чином виконані не були. Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події. Такий висновок апеляційного суду ґрунтується на наступному.
Згідно із ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх передчасними.
Так, з фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, вбачається, що водій ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на дерево, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. У подальшому водій ОСОБА_1 від проходження на вимогу працівників поліції огляду на стан сп'яніння відмовився.
Разом із тим, згідно із поясненнями захисника, ОСОБА_1 20.11.2024 року автомобілем ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , не керував та надав його у користування своєму другу, який згодом повідомив ОСОБА_1 , що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_1 вирішив вийти до транспортного засобу та забрати з нього акумулятор. Коли він прийшов до автомобіля, то до нього підійшли працівники поліції та незважаючи на його заперечення склали щодо нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, хоча що наведені захисником відомості матеріалами справи не підтверджуються, втім одночасно ними і не спростовуються.
Об'єктом адміністративних правопорушеннь, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність зокрема за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відтак притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за кожне із вказаних правопорушень має грунтуватися на доведеності факту керування ним автомобілем у день та час, зазначені у постанові суду.
Під керуванням транспортним засобом належить розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції в порушення вищезазначених вимог закону належним чином не з'ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи, та достовірно встановлених фактичних обставинах.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що його дії належить кваліфікувати як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП грунтується на тому, що саме останній 20.11.2024 р. керував автомобілем ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , та допустив його зіткнення із деревом.
Разом із тим, з рапорту працівника поліції (а.с. 5) вбачається, що екіпаж патрульної поліції прибув на місце події після отримання о 18:20 годин 20.11.2024 року на службовий планшет повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та виявив пошкоджений автомобіль, що стояв без руху. ОСОБА_1 на місці події не було, останнього було виявлено у подальшому, при обстеженні місцевості.
Схемою місця ДТП зафіксоване лише місце розташування виявленого поліцейськими автомобіля ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , з прив'язкою до орієнтирів на місцевості, та його технічний стан.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , письмові пояснення яких наявні у справі, очевидцями події також не були, оскільки були запрошені працівниками поліції значно пізніше, о 19:55 годин, для засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від надання пояснень по суті пригоди.
Відеозапис на двд-диску, який міститься в матеріалах справи, не є доказом винуватості ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що його відтворення не є можливим.
Інші докази стороною обвинувачення не надані.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б об'єктивно свідчили про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема про особу водія, що керував автомобілем під час її настання. Відтак висновок суду про участь у ній саме ОСОБА_1 , як і в цілому про керування останнім 20.11.2024 року автомобілем ВАЗ 21074, державний номер НОМЕР_1 , належить вважати припущенням, що не має об'єктивного підтвердження.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 294 КУпАП має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
За таких обставин вважаю за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника Гарбуза В.С. - задовольнити.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця