Провадження № 33/803/405/25 Справа № 177/2091/24 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
30 січня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника адвоката Зайцева О.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого ТОВ «Агрофарм», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір, -
постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.08.2024 о 05 год. 46 хв., у порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 105 км траси Н-23, біля с. Вільне Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager Alcotest-6820, прилад ARНК-0124, тест 1180 позитивний, результат 0,89% проміле. ОСОБА_1 із результатом тесту згоден. Правопорушення зафіксовано на нагрудні камери поліцейських.
На зазначену постанову захисник адвокат Зайцев О.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності. Зазначає, що жоден доказ у матеріалах справи не містить посилань на норму закону щодо підстав зупинки транспортного засобу, також матеріали справи не містять інших протоколів або постанов на підтвердження порушення ОСОБА_1 ПДР України. Наголошує, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, що на ділянці місцевості, де зупинений автомобіль, обмежено чи заборонено рух, чи знаходиться блокпост.
Звертає увагу, що матеріалами справи не зазначено, яким чином поліцейський дійшов до висновку про наявність у ОСОБА_1 саме тих ознак, які ним оголошені. Відповідно до відеоматеріалів, працівники поліції взагалі не проводили візуальний огляд ОСОБА_1 , а тому не довели наявність у останнього ознак алкогольного або іншого сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 поводить себе адекватно, в повному усвідомленні, що відбувається мова є повсякденною та зрозумілою. Наголошує, що співробітники поліції не звільнені від обов'язку провести візуальний огляд та виявити у особи об'єктивні ознаки алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння для того, щоб запропонувати пройти огляд у встановленому порядку. При відсутності законних підстав для здійснення зупинки транспортного засобу, а також через відсутність у особи ознак сп'яніння, інспектори поліції позбавлені можливості висловлювати вимогу щодо проходження відповідного огляду.
Наголошує, що акт огляду в порушення вимог Інструкції складений в одному екземплярі, крім того підпис в акті ОСОБА_1 поставив не ознайомлюючись з його змістом, а тому не можна стверджувати, що останній погодився із результатами.
Зазначає, що після проходження огляду, поліцейським ОСОБА_1 не роз'яснені право пройти додаткове більш обширне обстеження у спеціалізованому медичному закладі. Вказує, що оскільки ОСОБА_1 висунуті звинувачення у тому, що він керував транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, співробітники поліції були зобов'язані переконатись у тому, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності погоджується з отриманими результатами вимірювального приладу на місці та не бажає відвідувати спеціальний медичний заклад для подальшого проходження огляду. При цьому, ОСОБА_1 не обізнаний, що може оскаржувати результати огляду.
Звертає увагу, що оскільки ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, він мав добиратись громадським транспортом до медичного закладу, рух якого обмежений, у зв'язку з чим і прибув до неї об 11-00 годині, а не 11-40 як вказано в оскаржуваній постанові. При цьому, працівники поліції забезпечують лише доставку осіб до відповідного закладу, а не контролюють процес проходження.
Стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано похибку у зазначені фактичній температури повітря, що зафіксована приладом, а тому є сумніви щодо правильності замірів показника алкоголю в крові.
Захисник - адвокат Зайцев О.В. та ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції не прибули, при цьому належним чином повідомлялись про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи, проте не повідомили причин своєї неявки, клопотань про відкладення апеляційного розгляду - не заявляли.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Частиною 6 ст.294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю захисника - адвоката Зайцева О.В. та ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови судді місцевого суду та доводів захисту, викладених ним у апеляційній скарзі; вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Згідно положень ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.
Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява №22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.
Суд першої інстанції, визнав, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, складеного працівниками поліції щодо ОСОБА_1 ; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП у м. Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області ДПП, старшого лейтенанта поліції Хілька А.Р., довідкою інспектора відділення адмінпрактики ППП у м. Кривий Ріг УПП у Дніпропетровській області ДПП Марухенко Д. від 30.08.2024, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом, серії НОМЕР_2 ; відеозаписом від 30.08.2024 року після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року ( далі Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп'яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
За приписами п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до п 5. Розділу 11 Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно зі п. 7 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В даному випадку, після проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 озвучені та продемонстровані результати, з якими він спочатку погодився (відеозапис, починаючи з 0:02:19), а в подальшому висловив невпевненість у результаті проведеного огляду, перепитуючи у працівника поліції, чи можна щось зробити (відеозапис, починаючи з 0:05:20). На повідомлення ОСОБА_1 працівник поліції в супереч вимога ст. 266 КУпАП, замість роз'яснення ОСОБА_1 , що він має право пройти огляд у медичному закладі, в разі незгоди з результатом його огляду на місці зупинки транспортного засобу, у категоричній формі відмовив йому, роз'яснивши, що тільки в суді вам можуть допомогти або адвокат (відеозапис, починаючи з 0:05:31).
З урахуванням наведеного, апеляційний суд таку поведінку ОСОБА_1 розцінює як незгоду з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, а апеляційні доводи сторони захисту в цій частині доведеними.
Враховуючи викладене, наявні підстави вважати, що працівниками поліції? грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП та приписи Інструкції?, під час проведення огляду та складання протоколу, якии? є актом обвинувачення в скоєнні адміністративного правопорушення, що безпідставно залишено поза увагою суддею суду першої? інстанції?.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необхідність закриття провадження по справі, у зв?язку з чим не входить в обговорення інших апеляційних доводів сторони захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника адвоката Зайцева О.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовільнити.
Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130, скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина СВІЯГІНА