Справа № 301/80/25
2/301/212/25
"23" січня 2025 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючої судді: Даруди І.А.,
секретаря судових засідань: Сатін Н.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько (спадкодавець)- ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане виконкомом Лисичівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області 08.05.2003р.
Після його смерті залишилось спадкове майно, що складалося:
- з житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Виписки з погосподарської книги Керецьківської сільської ради за 2016-2020 роки №64 від 21.10.2024р головою дворогосподарства в с.Лисичово, 461, був гр. ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За даним дворогосподарством згідно погосподарської книги Керецьківської сільської ради зареєстровано земельну ділянку площею 0,12га.
Згідно ст. 524 Цивільного кодексу України (в ред. 1963р) право на спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України (в ред. 1963р) часом відкриття спадщини є день смерті особи. Факт смерті спадкодавця стверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Спадщину на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 позивач не оформив. Причина - відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Первісна реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке батько збудував, в якому проживав і вважав своєю власністю, не була проведена.
Єдиним документом, що стосуються вказаного нерухомого майна, є виписка з погосподарської книги Керецьківської сільської ради за №64 від 21.10.2024р. У виписці зазначено, що головою дворогосподарства АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житловий будинок побудований ним у 1989 році.
На день смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спадковому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , проживали та були прописані: син - ОСОБА_1 (позивач), дружина - ОСОБА_2 (відповідач), та падчерка - ОСОБА_3 , 1993р.н. Даний факт підтверджено довідкою виконавчого комітету Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області №61 від 10.10.2024р.
Позивач стверджує, що він фактично прийняв спадщину, але юридично її не оформив.
Також ОСОБА_1 стверджує, що після смерті батька спадкоємцями за законом є його мати, ОСОБА_2 , та він. Мати прописана і проживає в будинку АДРЕСА_2 .
Однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, позивач не має можливості звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом і тому змушений звернутись для захисту своїх інтересів до Іршавського районного суду Закарпатської області.
На сьогоднішній день факту оспорювання права власності позивача на майно з боку інших осіб відсутні, однак відсутність правовстановлюючого документу заважає йому володіти, користуватися, розпоряджатися прийнятим ним у спадщину будинком на власний розсуд.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій справу просила розглянути без її участі, позовні вимоги визнала та не заперечила проти задоволення таких.
Суд, всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Судом в підготовчому судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його спадкодавець - ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане виконкомом Лисичівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області 08.05.2003р.(а.с. 16)
Після його смерті залишилось спадкове майно, що складалося:
- з житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Виписки з погосподарської книги Керецьківської сільської ради за 2016-2020 роки №64 від 21.10.2024р головою дворогосподарства в с.Лисичово, 461, був гр. ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19)
За даним дворогосподарством згідно погосподарської книги Керецьківської сільської ради зареєстровано земельну ділянку площею 0,12га.
Спадщину на житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 позивач не оформив. Причина - відсутність правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Первісна реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , не була проведена.
Судом встановлено, що єдиним документом, що стосуються вказаного нерухомого майна, є виписка з погосподарської книги Керецьківської сільської ради за №64 від 21.10.2024р. У виписці зазначено, що головою дворогосподарства АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 , яка помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Житловий будинок побудований ним у 1989 році.
На день смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в спадковому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , проживали та були прописані: син - ОСОБА_1 (позивач), дружина - ОСОБА_2 (відповідач), та падчерка - ОСОБА_3 , 1993р.н. Даний факт підтверджено довідкою виконавчого комітету Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області №61 від 10.10.2024р.(а.с. 20)
Родинний зв'язок позивача, ОСОБА_1 та спадкодавця стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 18)
Також суд встановив, що після смерті спадкодавця спадкоємцями за законом є дружина спадкодавця, ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 . Дружина прописана і проживає в будинку АДРЕСА_2 .
Однак, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, позивач не має можливості звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом і тому змушений звернутись для захисту своїх інтересів до Іршавського районного суду Закарпатської області.
Також, суд встановив, що на сьогоднішній день факту оспорювання права власності позивача на майно з боку інших осіб відсутні, однак відсутність правовстановлюючого документу заважає йому володіти, користуватися, розпоряджатися прийнятим ним у спадщину будинком на власний розсуд.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що спадщина після смерті спадкодавця відкрилася до 1 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР (надалі ЦК УРСР). Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст. 524 ЦК УРСР).
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
У відповідності з положеннями ст. 551 ЦК УРСР якщо спадкоємець, закликаний до спадкоємства за законом або за заповітом, помер після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти в установлений строк (стаття 549 цього Кодексу), право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Враховуючи вищенаведене, провівши аналіз вищевказаних документів у їх сукупності, зіставивши їх дані, беручи до уваги те, що докази надані позивачем є взаємопов'язаними між собою, суд погоджується з твердженнями позивача ОСОБА_4 та вважає доводи, що викладені в позовній заяві підставними.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року, чинної на момент відкриття і прийняття спадщини), для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Дії, що свідчать про прийняття спадщини врегульовані нормами ст.549 ЦК України (1963 року), згідно якої визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно п.124 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року, № 45/5, чинної на момент відкриття і прийняття спадщини, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути довідка управління будинками, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взяте майно спадкодавця та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Відповідно до ч.3, ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.16, 392, 1216, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 31.01.2025 року.
Суддя : І.А. Даруда