Ухвала від 31.01.2025 по справі 991/11063/24

Справа № 991/11063/24

Провадження №22-а/991/5/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі судді-доповідача Панаіда І.В., суддів Глотова М.С. та Панкулича В.І., перевіривши апеляційну скаргу представника третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні та дистрибуційні системи» адвоката Бема Маркіяна Володимировича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06 січня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів в адміністративній справі №991/11063/24,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 січня 2025 року залишено без задоволення заяву адвоката Бема М.В. про витребування доказів.

28 січня 2025 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду адвокатом Бемом М.В. на вищевказане рішення Вищого антикорупційного суду подано апеляційну скаргу, за вимогами якої він просить суд скасувати ухвалу від 06 січня 2025 року та постановити нову, якою вжити заходів забезпечення доказів шляхом витребування у Служби безпеки України належним чином засвідчених копій матеріалів (документів), на підставі яких Службою безпеки України будо подано до РНБО України пропозицію щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до компанії Рісса Інвестментс Лімітед «Rissa Investments Limited» та компанії Інтернешнл Дистриб'юшн Системз Лімітед (International Distribution Systems Limited).

Перевіривши зазначену апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 ст.3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.7, 8 ст.44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За правилом ч.6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з абз.2 ч.8 ст.18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до абз.3 ч.8 цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (ч.8 ст.18 КАС України).

На момент подання адвокатом апеляційної скарги офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцз'язку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключно звернення фізичної особи, яка не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і не має такого обов'язку, до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

В той же час, особи, щодо яких вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов'язковою (адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування) можуть звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Отже, подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Вказаний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 160/6213/21, від 18.05.2022 у справі №420/11602/21, від 19.09.2022 у справі №372/1406/22, від 27.09.2022 у справі №380/23375/21, від 17.10.2022 у справі №160/10568/21, від 20.10.2022 у справі №420/12851/21, від 27.10.2022 у справі №260/335/22 та від 31.10.2022 у справі №280/6028/21.

Таким чином, альтернативою звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Судом встановлено, що апеляційна скарга адвоката Бема М.В., який представляє товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні та дистрибуційні системи», надіслана на електронну адресу суду. До неї додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, проте, такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», тому така апеляційна скарга вважається непідписаною, не може бути прийнята судом до розгляду, і підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. четвертої статті 298 КАС України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №9901/82/21 викледно висновок про те, що звернення із позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством є підставою для повернення позовної заяви як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд зазначає, що апеляційну скаргу у цій справі подано адвокатом, який в силу приписів ст.18 КАС України був зобов'язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою такої системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Водночас, подаючи апеляційну скаргу шляхом направлення останньої на електронну адресу суду адвокатом було використано непередбачений чинним законодавством спосіб звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

При цьому, обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалах Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №640/26344/21, від 20.10.2022 у справі №320/9685/22, від 31.10.2022 у справі №420/3304/19 та в постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №620/10864/21, який підлягає застосуванню судом.

Також, вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.02.2021 у справі №9901/335/20, від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 01.07.2021 у справі №9901/76/21, від 08.07.2021 у справі №9901/75/21.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Колегія суддів звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.7 ст.298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.169, 298 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» та Приватного акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні та дистрибуційні системи» адвоката Бема Маркіяна Володимировича на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 06 січня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів в адміністративній справі №991/11063/24, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.В. Панаід

Судді М.С. Глотов

В.І. Панкулич