Справа № 991/672/25
Провадження 2-з/991/5/25
30 січня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Саландяк О.Я.,
суддів Олійник О.В., Широкої К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Крічфалушій М.І.,
прокурора Карася М.В.,
розглянувши заяву прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Карася Миколи Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви,
27.01.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви особою, яка може набути статусу позивача, - Державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135) до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання необґрунтованими активів на суму 3 423 030 грн, а саме:
- автомобіля «Toyota Camry Hybrid», номер кузова « НОМЕР_4 », 2022 року випуску, вартістю на день набуття (18.10.2022) - 1 598 030 грн та стягнення грошових коштів у вказаному розмірі у дохід держави;
- автомобіля «Lexus NX200», номер кузова « НОМЕР_5 », 2023 року випуску, вартістю на день набуття (22.03.2023) - 1 825 000 грн та його стягнення в дохід держави.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Саландяк О.Я., суддів Олійник О.В., Широкої К.Ю.
Заява обгрунтована наступним.
Прокурором на виконання порушеного Державним бюро розслідувань питання щодо звернення до суду із позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 5 ст. 290 ЦПК України, встановлено факт набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 необґрунтованих активів протягом 2022-2023 років.
Прокурор зазначив, що за результатами збору доказів встановлено, що вказані активи набуто ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які опосередковано вчиняли із такими активами дії тотожні за змістом праву розпорядження ними.
Так, під час вжиття заходів щодо встановлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості виявлено факти набуття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір'ю дружини ОСОБА_1 , транспортних засобів: автомобіля «Toyota Camry Hybrid», номер кузова « НОМЕР_4 », 2022 року випуску, вартістю на день набуття (18.10.2022) - 1 598 030 грн та автомобіля «Lexus NX200», номер кузова « НОМЕР_5 », 2023 року випуску, вартістю на день набуття (22.03.2023) - 1 825 000 грн.
Прокурор у заяві навів обставини, які дають підстави стверджувати про набуття вищевказаних активів у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, ОСОБА_4 щодо яких її зять - ОСОБА_1 міг прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Прокурор стверджував, що іншою вимогою у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, яку позивач зобов'язаний навести у позові,
є необґрунтованість активу, а саме наявність визначеної ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на день набрання чинності Законом України від 31.10.2019 № 263-ІХ, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5КК України.
Так з метою об'єктивного встановлення відповідної різниці взято до уваги законні доходи ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , та особи, яка набула актив, як титульний власник, тобто ОСОБА_5 .
При цьому для визначення законних доходів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , використано інформацію із щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані ними за 2021-2023 роки, оскільки презюмується, що дані, зазначені в цих деклараціях, є правдивими та такими, що відповідають дійсності. Також для цієї мети використано відомості отримані від органів державної податкової служби, банківських установ щодо вказаних осіб та ОСОБА_2 .
За результатом проведеного аналізу законних доходів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прокурором встановлено, що розмір витрат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаний період перевищує розмір їх законних доходів, а розмір витрат ОСОБА_1 за вказаний період є співмірним або також перевищує розмір її законних доходів, тому вони не могли використати вказані вище грошові кошти для придбання активів, а отже, ні у ОСОБА_5 , ні у ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , станом на 18.10.2022 та 22.03.2023, не було достатніх законних доходів та заощаджень необхідних для придбання автомобілів марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 , за ціною 1 598 030,00 грн, та марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , за ціною 1 825 000,00 грн, відповідно.
Таким чином, різниця між вартістю активів та законними доходами не може бути застосована, оскільки вартість активів у кожному окремому випадку - 1 598 030,00 грн та 1 825 000,00 грн перевищує мінімальну межу виміру - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (1 003 500 грн), та не перевищує межу встановлену ст. 368?5 КК України.
Прокурор подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, зазначив, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України протягом 10 днів буде подано позовну заяву про визнання необґрунтованими активів на суму 3 423 030 (три мільйони чотириста двадцять три тисячі тридцять гривень), а саме тих, які є предметом спору.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_1 21.03.2024 звільнений у запас відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а його дружина ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У випадку задоволення судом позову про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_1 буде неможливим. Неможливо також це рішення виконати шляхом звернення стягнення на доходи ОСОБА_2 , так як вона отримує незначний дохід порівняно із вартістю необґрунтованих активів. Виконати це рішення за рахунок інших активів також може бути складно, так як передбачаючи можливість прийняття судом негативного для відповідачів рішення, вони можуть відчужити належні їм активи.
З метою забезпечення позову, просив накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме: транспортний засіб «Lexus» модель «NX 200», 2023 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 таактиви, які є у власності ОСОБА_1 , а саме на: квартиру, 2 - х кімнатну, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею: 69,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 514107863101 та транспортний засіб «Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 .
Розгляд заяви
Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.
Представник особи, яка може набути статусу позивача, просить розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Обґрунтовує тим, що їх повідомлення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які будуть предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, поставить під загрозу ефективність заходу забезпечення позову. ОСОБА_1 та ОСОБА_1 упродовж тривалого часу були особами, уповноваженими на виконання функцій держави, добре обізнані з вимогами антикорупційного законодавства та знають про наслідки визнання активів необґрунтованими.
У разі повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідачів, про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, останні з метою збереження активів можуть вжити заходів по їх відчуженню на користь інших осіб, у тому числі, неповнолітньої дитини, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.
На підтвердження факту відчуження майна в короткі строки, представник особи, яка може набути статусу позивача, просив врахувати обставини щодо продажу автомобіля «Toyota Camry» «НОМЕР_10», який ОСОБА_2 було продано ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу 6348/2024/4901700 від 26.09.2024. За результатами проведеного 15.11.2024 слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, обшуку вказаного автомобіля встановлено, що ОСОБА_1 фактично продовжує ним користуватись. Вказане свідчить про те, що даний правочин вчинено без створення правових наслідків та особа з метою збереження вказаного майна та/або його вартості може вдатись до відповідних заходів, які унеможливлять арешт транспортного засобу «Lexus» модель «NX 200», 2023 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 .
Накладення арешту суттєво не вплине на права ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.
За таких обставин суд прийняв рішення про розгляд заяви без повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідачів.
Прокурор Карась М.В. у судовому засіданні підтримав заяву про забезпечення позову з підстав наведених у ній, та просив її задовольнити. Зазначив, що ним буде подано позов про визнання активів - автомобілів марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 та автомобіля та марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 необґрунтованими та стягнення в дохід держави активу - автомобіля марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , а також активу, що відповідає вартості оспорюваного активу, який уже відчужений - автомобіля марки «Toyota» модель «Camry Hybrid». Оскільки наразі прокурор не може довести, що особа, на користь якої було відчужено останній актив є недобросовісним набувачем, з відповідача належить стягнути вартість відчуженого активу, яка складає 1 598 030,00 грн. Відтак він просить накласти арешт на інше майно відповідача ОСОБА_1 : квартиру, 2 - х кімнатну, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа: 69,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 514107863101 та транспортний засіб «Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 . Щодо відповідності вартості іншого майна оспорюваному активу зазначив: вартість автомобіля марки «Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 », VIN: НОМЕР_9 підтверджується оголошенням про продаж саме цього автомобіля, розміщеного на сайті «Auto.Ria», що становить 60 000 доларів США; вартість квартири, яка знаходиться у м. Харкові - близько 2,5 млн грн, що доводиться договором купівлі-продажу. Разом з тим, оскільки арешт накладається без заборони коритсування автомобіль до моменту його реалізації виконавчою службою у разі задоволення позову може значно зменшитись в ціні, а кватрира знаходиться в прифронотовому місті, а тому може бути пошкоджена або знищена, що унеможливить у подальшому забезпечити вартість оспорюваного активу. Виходячи із таких міркувань, просив заяву заловольнити.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закони, якими суд керувався.
Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом, відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.
Отже, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви надійшла від належного суб'єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6- 605цс16).
Відповідно до ч. 1-1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у майбутній справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, представник особи, яка може набути статусу позивача, крім обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України повинен навести у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18.
Спір, що виник між сторонами, стосується необґрунтованості активів, а саме придбаного ОСОБА_2 рухомого майна за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , які опосередковано вчиняли із такими активами дії тотожні за змістом праву розпорядження ними.
За твердженням прокурора, сукупний розмір законних доходів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 2021-2023 роки не давав можливості придбати майно, а саме автомобіль марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 , за ціною 1 598 030,00 грн, та автомобіль марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , за ціною 1 825 000,00 грн, відповідно.
Правові наслідки визнання активів необґрунтованими визначені у ст. 292 ЦПК України.
Згідно з частинами 1-3 цієї статті активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість.
У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
Наведене підтверджує наявність спору між сторонами, а також зв'язок між обраним представником особи, яка може набути статус позивача, заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, оскільки у разі задоволення позову необґрунтовані активи або їх вартість стягуються у дохід держави.
Державним бюро розслідувань листом від 20.08.2024 № 10-3-04-21377 було порушено перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою питання щодо звернення до суду із позовом про визнання необґрунтованими активів, зокрема, автомобіля «Toyota Camry Hybrid», номер кузова « НОМЕР_4 », 2022 року випуску, вартістю на день набуття (18.10.2022) - 1 598 030 грн, автомобіля «Lexus NX200», номер кузова « НОМЕР_5 », 2023 року випуску, вартістю на день набуття (13.04.2023) - 1 825 000 грн та інших активів, набутих ОСОБА_1 під час зайняття посади керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 2022-2023 років, і їх стягнення в дохід держави, в результаті чого прокурорами було вжито заходів щодо збору доказів необґрунтованості набуття зазначених активів.
Зі змісту заяви про забезпечення позову та додатків, долучених до неї (а.с. 1-40) вбачається, що згідно з відомостями з актових записів, що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебувають у шлюбі з 28.03.2023. ОСОБА_8 є рідною матір'ю ОСОБА_3 .
ОСОБА_8 та ОСОБА_3 відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є близькими особами ОСОБА_1 .
За інформацією з Витягу із Послужного списку (а.с. 37-39) ОСОБА_1 , починаючи з 2008 року проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України на різних посадах, з липня 2016 - на керівних посадах територіальних військових комісаріатів, у період з 29.07.2016 по 19.07.2017 - заступник військового комісара з територіальної оборони ІНФОРМАЦІЯ_4 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 19.07.2017 по 22.02.2019 - начальник відділення, з 22.02.2019 по 12.11.2020 - заступник військового комісара, з 12.11.2020 по 13.07.2021 - військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_5 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 13.07.2021 по 13.08.2021 перебуває у розпорядженні Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 13.08.2021 по 28.02.2022 - начальник відділу, з 28.02.2022 по 21.03.2024 - начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з 21.03.2024 звільнений у запас за пп. «г» п.3. ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до витягу із наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 325 о/с від 26.07.2023 (а.с. 40) ОСОБА_3 як старшому лейтенанту поліції - слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Національної поліції України на посаду слідчого відповідного територіального слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області з 26.07.2023 по даний час надано відпустку відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно пп. «г»,«з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 та ОСОБА_1 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже вказані особиобізнані про положення антикорупційного законодавства, мають передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими та розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.
Зі змісту досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 , який міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, набула у власність транспортний засіб - автомобіль «Toyota Camry Hybrid», номер кузова « НОМЕР_4 » за ціною 1 598 030 грн.
Так, 11.10.2022 між ТОВ «Артсіті» як Продавцем, та ОСОБА_4 як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 0217/10/22 (далі - Договір), згідно з умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця автомобіль марки «Toyota» модель «Camry Hybrid, 2,5 (U6) CVT Premium +40», 2022 року випуску, вартістю з ПДВ 1 598 030 грн, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його за ціною та в порядку визначеному договором (п. 1.1 Договору). Відповідно до п. 2.2 договору купівлі-продажу оплата здійснюється шляхом внесення передплати в розмірі 49 900 гривень та решти суми в сумі 1 548 130 грн після отримання повідомлення про готовність товару для видачі. У подальшому 18.10.2022 між ТОВ «Артсіті» як Продавцем, та ОСОБА_4 як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу для реєстрації транспортного засобу згідно з умовам якого Продавець ТОВ «Артсіті» передав по акту приймання-передачі №1032 Покупцю ОСОБА_10 вказаний автомобіль.
Окрім цього, ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 , який міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, 22.03.2023 на підставі договору купівлі-продажу № 34/03/23, укладеного між ТОВ «АРТ-ЛЕКС ЛТД» як Продавцем, та ОСОБА_4 як Покупцем, набула у власність транспортний засіб - автомобіль марки «Lexus NX200», номер кузова НОМЕР_5 » за ціною 1 825 000,00 грн.
ОСОБА_11 на момент придбання автомобілів та після набуття їх у власність не мала посвідчення водія жодної з категорій, що підтверджує той факт, що вказані активи були набуті нею не для власного користування, а в інтересах ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_1 . Посвідчення водія отримано ОСОБА_10 лише 11.11.2023.
Пізніше ОСОБА_1 , маючи у фактичному розпорядженні автомобіль марки «Lexus» модель «NX 200», передав його у користування дружині ОСОБА_3 , шлюб з якою, згідно з відомостями органу реєстрації актів цивільного стану, зареєстрований 28.03.2023, що підтверджується його поясненнями, отриманими під час обшуку вказаного автомобіля слідчими Державного бюро розслідувань.
Підписи на договорі купівлі-продажу № 34/03/23 від 22.03.2023 автомобіля «Lexus» модель «NX 200», VIN: НОМЕР_5 , актах приймання-передачі, огляду автомобіля, видатковій накладній та специфікації, виконані як «Покупцем» візуально не схожі на підписи, виконані в договорі купівлі-продажу № 0217/10/22 від 11.10.2022, укладеному між ТОВ «Артсіті», як Продавцем та ОСОБА_4 , як Покупцем, договорі купівлі-продажу для реєстрації транспортного засобу від 18.10.2022, укладеному між ТОВ «Артсіті», як Продавцем, та ОСОБА_4 , як Покупцем, актах приймання-передачі транспортного засобу.
Підписи, виконані на договорі купівлі-продажу № 34/03/23 від 22.03.2023 автомобіля «Lexus» модель «NX 200», VIN: НОМЕР_5 , актах приймання-передачі, огляду автомобіля, видатковій накладній та специфікації, схожі на підписи виконані ОСОБА_3 на Присязі на вірність українському народові під час вступу нею на службу в органах Національної поліції України.
Наведені вище обставини у своїй сукупності можуть підтверджувати факт набуття активів у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме автомобіля марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_4 , вартістю 1 598 030,00 грн. та автомобіля марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , вартістю 1 825 000,00 грн., ОСОБА_4 щодо яких її зять - ОСОБА_1 міг прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
У пункті 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України закріплений термін «законні доходи», що означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, та для їх визначення відсилає до пп.7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», який є нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, дія якого поширюється на суб'єктів, визначених у статті 3 цього Закону.
Зі змісту здосліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_11 за період з 1 кварталу 1998 року по 1 квартал 2023 року, отримала доходів на суму 864 315,04 грн, з яких утримано податків на суму 139 968,73 грн, прибуток складає 724 346,31 гривень; за період з 01.01.2022 по 18.10.2022 доходи вкладали 79 060 грн, витрати - 114 839 грн, із них зняття готівки - 28 600 грн; доходи з 19.11.2022 по 23.03.2023 - 58 128 грн, витрати - 88 128 грн, із них зняття готівки - 7 900 гривень.
Отже, можливо дійти висновку, що витрати ОСОБА_2 понесені на придбання 11.10.2022 та 22.03.2023 автомобілів марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 , за ціною 1 598 030,00 грн, та марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_5 , за ціною 1 825 000, 00 грн, відповідно, не є співмірним з її законними доходами, навіть за весь період трудової діяльності.
Згідно з проаналізованих особою, яка може набути статусу позивача, відомостей, взятих із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 , заощадження, станом на кінець звітного періоду, не зазначені, що вказує на наявність збережень в сумі не більше 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2021 року, тобто не більше 113 500 гривень у кожного з подружжя.
Відповідно до рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.11.2022 ОСОБА_1 станом на 31.12.2021 перебував у шлюбі із ОСОБА_12 , з якою розлучився 19.12.2022.
Доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2022 року складали 480 611,52 грн, утримано податків на суму 70 202,07 грн, прибуток складали 410 409,45 гривень;
за період з 4 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року - 393 358, 88 грн, утримано податків на суму 65 085,68 грн, прибуток складав 328 273,420 гривень.
Доходи та витрати ОСОБА_1 по дебетовій (зарплатній) карті за період з 01.01.2022 по 18.10.2022 доходи складали - 448 950 грн, витрати - 671 888 грн, із них зняття готівки - 20 000 грн; доходи з 19.11.2022 по 23.03.2023 - 320 927 грн, витрати - 670 714 грн, готівка не знімалася.
Отже розмір витрат ОСОБА_1 за вказаний період перевищує розмір його законних доходів, тому він також не міг використати вказані вище грошові кошти для придбання активу.
Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2021 рік, поданою ОСОБА_13 , заощадження, станом на кінець звітного періоду, не зазначені, що вказує на наявність збережень в сумі не більше 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб на 01.01.20021 року, тобто не більше 113 500 гривень.
У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2022 рік, поданою ОСОБА_13 , заначено, що її доходи склали 420 557 грн від ГУНП в Харківській області, 20 00 грн - як внутрішньо переміщеній особі. Станом на кінець звітного періоду, не зазначені, що вказує на наявність збережень в сумі не більше 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2022 року, тобто не більше 124 050 гривень.
Доходи ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2022 року по 3 квартал 2022 року складали - 287 931,11 грн, утримано податків на суму 51 827,59 грн, прибуток складав 236 103,52 гривень; за період з 4 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року доходи складали - 215 137,81 грн, утримано податків на суму 38 724,81 грн, прибуток складав 176 413, 00 гривень.
Законні доходи та витрати особи по дебетовій (зарплатній) карті ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 18.10.2022 доходи складали - 299 612 грн, витрати - 276 822 грн, із них зняття готівки - 33 108 грн; за період з 19.11.2022 по 23.03.2023 доходи складали - 197 397 грн, витрати - 272 367 грн, готівка не знімалася.
Отже, можливо дійти висновку, що розмір витрат ОСОБА_1 за вказаний період є співмірним або перевищує розмір її законних доходів, тому вона не могла використати вказані вище грошові кошти для придбання активів.
З огляду на викладене вбачається, що ні у ОСОБА_5 , ні у ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , станом на 18.10.2022 та 22.03.2023, не було достатніх законних доходів та заощаджень необхідних для придбання автомобіля марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 , за ціною 1 598 030,00 грн, та автомобіля марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , за ціною 1 825 000,00 грн, відповідно.
Таким чином, різниця між вартістю набутих активів та законними доходами ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перевищує мінімальну межу виміру - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (1 003 500 грн), однак не перевищує межу встановлену ст. 368?5 КК України.
За викладених обставин, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи прокурора, що останні не мали можливості придбати за рахунок законних доходів та заощаджень автомобіль марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 , за ціною 1 598 030,00 грн, та автомобіль марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , за ціною 1 825 000,00 грн, відповідно.
Вказана інформація, дає підстави для висновку, що транспортні засоби - автомобіль марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 та автомобіль марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 можуть бути предметом майбутнього позову Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 про визнання активів необґрунтованими на суму 3423 030 грн.
Разом з тим, суд вважає неможливим при розгляді заяви про забезпечення позову до подачі самого позову надавати оцінку доводам та доказам, які стосуються вже суті самого майбутнього позову, оскільки це виходить за межі предмету такої заяви, тому питання щодо обґрунтованості тверджень представника особи, яка може набути статусу позивача, та обгрунтованості його позовних вимог, вирішуватиметься за результатами розгляду майбутнього позову відповідно до ст. 291 ЦПК України.
З огляду на повідомлені в заяві та в ході судового розгляду заяви відомості про обставини відчуження автомобіля «Toyota» модель «Camry Hybrid»,«НОМЕР_10», колегія суддів прийшла до переконання про існування достатньо обґрунтованого припущення, що ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 протягом судового розгляду можуть вжити заходів по відчуженню належного їм майна, яке є предметом спору, у тому числі на користь їх неповнолітньої дитини. З урахуванням низького офційного рівня доходів осіб, які можуть набути статусу відповідачів, колегія суддів вважає наявними підстави вважати, що відсутнсть арешту на майно унеможливить виконання судового рішення про визнання активів необґрунтованими у разі його задоволення.
З огляду на доведення існування між сторонами спору, доведення прокурором зв'язку між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, а також існування ризику неможливості виконання судового рішення у разі задоволення майбутніх позовних вимог Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на актив, який є предметом спору, а саме автомобіль марки «Lexus» модель «NX 200», д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 .
У зв'язку з відчуженням іншого активу, який прокурор теж вважає необгрунтованим, - автомобіля марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», «НОМЕР_10» та з метою забезпечення позову в частині стягнення його вартості, прокурор просив накласти арешт на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваного активу, та перебувають у власності ОСОБА_1 , а саме на квартиру, 2 - х кімнатну, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа: 69,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 514107863101 та транспортний засіб «Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 .
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 153 ЦПК України суд може прийняти рішення про накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних актиів.
Частиною 3 ст. 291 ЦПК України визначено, що у разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.
Тобто відповідність вартості іншого активу, за рахунок якого може бути задоволено вимогу стягнення, вартості оспорюваного необрунтованого активу, має встановлюватись не лише на стадії рогляду позову по суті, а й на стадії вирішення питання щодо його забезпечення.
Відповідно до заяви №2495740800 від 25.09.2024 про перереєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 вбачається, що його власником є ОСОБА_1 вартість транспортного засобу становить 16 000 грн (а.с. 25).
У заяві про забезпечення позову та у судовому засіданні прокурор на підтвердження озвученої ним вартості автомобіля марки Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 у розімірі 60 000 доларів СШАне надав жодних доказів, а відтак таке твердження колегією суддів вважається припущенням прокурора, яке не відображене жодним чином у досліджених матеріалах заяви.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 408866157 квартира 2-х кімнатна, загальною площею 69,5 кв.м., житловою площею 37,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 514107863101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 . Ціна нерухомого майна складає 2 539 600,00 грн, дата купівлі - 01.11.2023, тобто під час повномаштабного вторгнення рф (а.с. 35). Підстави вважати, що вказане майно знищене, пошкоджене, або суттєво знизилось у вартості - відсутні.
Тобто вартість вказаної вище квартири у даному конкретному випадку у сумі 2 539 600,00 грн визнається колегією суддів співмірною вартості активу - автомобіля марки «Toyota» модель «Camry Hybrid», д.н.з. « НОМЕР_6 », VIN: НОМЕР_4 у розмірі1 598 030,00 грн., а тому накладення арешту лише на вказану квартиру буде доцільним та відповідатиме вартості оспорюваного активу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за належне накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме транспортний засіб марки «Lexus» модель «NX 200», 2023 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , а також накласти арешт на інший актив відповідача ОСОБА_1 , який відповідає вартості оспорюваного активу - квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , оскільки вказаний захід забезпечення досягне мети, задля якої він застосовується, і арешт таких активів на даному етапі до вирішення справи по суті дозволить у майбутньому уникнути випадків застосування цього заходу забезпечення до інших осіб у разі її відчуження.
Відсутність будь-яких відомостей про реальну вартість автомобіля марки Volkswagen Touareg», 2021 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_8 » VIN: НОМЕР_9 не дає колегії суддів можливості врахувати їх при визначенні відповідності вартості оспорюваного активу.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном (постанова Верховного суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19). Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном, в той час як заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який у даному випадку не розглядається.
Так як правомочність розпорядження включає у себе можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі шляхом знищення, видозмінення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам тощо, накладення арешту на майно включає у себе заборону його відчужувати.
Окрім цього, згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки особи, яким майно належить на праві власності та, які можуть набути статусу відповідачів, не обмежуються у праві володіння та користування майном та, як наслідок, не вбачається наявності жодних збитків, пов'язаних із забезпеченням позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149, 150-153, 260, 261, 290-292, 353-354 ЦПК України, суд
Заяву прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Карася Миколи Вікторовича про забезпечення позову до подання позовної заяви Державою Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, задовольнити частково.
Накласти арешт на актив, який є предметом спору, а саме:
-транспортний засіб марки «Lexus» модель «NX 200», 2023 року випуску, д.н.з. « НОМЕР_7 », VIN: НОМЕР_5 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .
Накласти арешт на інший актив відповідача ОСОБА_1 , який відповідає вартості оспорюваного активу, а саме:
-квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (загальна площа: 69,5 кв.м., житлова площа: 37,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 514107863101), яка на праві власності належить ОСОБА_1 .
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Карасю Миколі Вікторовичу, особам, які можуть набути статусу відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також органам реєстрації прав на нерухоме майно для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - три місяці з наступного дня після її постановлення.
Стягувачем на підставі даної ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135), а боржниками ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.
Роз'яснити, що згідно із ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Головуюча суддя Саландяк О.Я.
Судді Олійник О.В.
Широка К.Ю.
Повний текст складено 31 січня 2025 року.