Справа № 524/5263/22 Номер провадження 33/814/18/25Головуючий у 1-й інстанції Гусач О.М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
20 січня 2025 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Глушко З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Глушко З.В., на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 02 листопада 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 496 гривень 20 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнато винуватим у вчиненні 2 епізодів адміністративного правопорушення за таких обставин.
Епізод №1
02 травня 2022 року о 16 годині 10 хвилин ОСОБА_1 по вул. Б. Хмельницького в м. Кременчук у порушення вимог п.2.9 "а" ПДР України керував транспортним засобом «REAPER 150 SHAWOOM», н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння.
Епізод №2
27 серпня 2022 року о 14 годині 09 хвилин ОСОБА_1 по вул. І. Мазепи в м. Кременчук у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_2 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: неприродної блідості, вираженого тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан названого сп'яніння.
В апеляційній скарзі адвокат Глушко З.В. просить скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 02 листопада 2022 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, надав помилкову оцінку доказам і не врахував те, що: матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів, які би підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як за першим, так і другим епізодами; протокол серії ААД №236304 від 27 серпня 2022 року складений із порушенням установленого в ч.2 ст.254 КУпАП строку, через це в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, яке ставиться йому у вину; ОСОБА_1 не видавалась копія акту огляду від 02 травня 2022 року, він не був ознайомлений із висновком лікаря №125 від 24 червня 2022 року, не викликався до поліції для складання протоколу серії ААД №236304 від 27 серпня 2022 року, підписуючи який, уважав, що цей протокол складено за фактом його зупинки 27 серпня 2022 року, тобто поліцією при складанні протоколів не було роз'яснено, що це два різних протоколи (за подіями від 02 травня та 27 травня 2022 року); 27 серпня 2022 року ОСОБА_1 не керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, не мав ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, не відмовлявся та умисно не ухилявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, здав у закладі охорони здоров'я біологічний матеріал, виконував вказівки лікаря, просив відібрати в нього ( ОСОБА_1 ) кров і в силу фізичної неспроможності був позбавлений можливості здати сечу в тому об'ємі, про який зазначив лікар; під час огляду наявна можливість дослідження альтернативних видів біологічних матеріалів (змивів із поверхні губ, шкірного покриву обличчя та рук, крові); за епізодом №2 поліцейським у порушення вимог законодавства не було запропоновано ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки, а відразу висунуто вимогу проїхати в медичний заклад; висновок лікаря від 27 серпня 2022 року не містить відповіді з дотриманням форми, передбаченої Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), а в ньому вказано про неможливість надання висновку через ухилення від медичного огляду, через це він є неналежним доказом; у протоколі не зазначено дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду; за епізодом №2 письмові пояснення свідків, рапорт поліцейського та висновок лікаря не доводять порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, є неналежними й недопустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції заслухав думку адвоката про задоволення апеляційної скарги, дослідив та вивчив докази, перевірив матеріали справи і дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктив не з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмови як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння за епізодом №2, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами у справі, та є обґрунтованим.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №236305 27 серпня 2022 року о 14 годині 09 хвилин ОСОБА_1 по вул. І. Мазепи, 1 у м. Кременчук у порушення вимог п.2.5 ПДР України керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_2 , із ознаками наркотичного сп'яніння у вигляді: неприродної блідості обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, та відмовився від проходження огляду на стан названого сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.7).
Наведені вище обставини об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких убачається, що 27 серпня 2022 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1 по вул. І. Мазепи, 1 в м. Кременчук керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_2 , і був зупинений поліцією. Сам ОСОБА_1 , перебуваючи на місці водія, підтвердив керування ним автомобілем під час проїзду на жовтий сигнал світлофора. Затим поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 про встановлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння у вигляді: неприродної блідості обличчя, вираженого тремтіння пальців рук, у чому поліцейські також переконалися в ході візуального огляду ОСОБА_1 . Але в медичному закладі ОСОБА_1 своїми умисними діями та поведінкою відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, безпідставно не надавши на вимогу лікаря протягом більше 3 годин перебування в закладі охорони здоров'я та більше 3 годин 30 хвилин із моменту його зупинки поліцією необхідний об'єм сечі для здійснення належного огляду. При цьому, лікарем було роз'яснено, що відповідно до науково обґрунтованих медичних даних протягом зазначеного вище тривалого часу (більше 3 годин) кожна людина (за відсутності певних захворювань, які перешкоджають сечовиділенню) здатна надати необхідний об'єм сечі для проведення лабораторного дослідження на стан наркотичного сп'яніння і цей необхідний об'єм становить лише частину від того об'єму сечі, який людина здатна виділити протягом 3 годин. На запитання ж лікаря ОСОБА_2 не навів об'єктивних відомостей, у тому числі щодо наявності в нього хвороб, які би могли перешкодити виконанню вказаного вище лабораторного етапу (надання необхідного об'єму сечі), та у відповідь на питання лікаря з цього приводу (наявності згаданих хвороб) відповів: «пишіть». Також лікарем запропоновано ОСОБА_1 випити води для стимуляції сечовиділення, що й було здійснено ОСОБА_1 приблизно за 3 години до моменту фіксації його відмови від проходження огляду поліцією, дозволено вийти на свіже повітря і зайти в кабінет, коли він буде готовий здати біологічний матеріал - сечу (а.с.13).
Водночас суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_1 й попередньо був обізнаний із порядком здійснення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він це підтвердив лікарю та 02 травня 2022 року проходив такий огляд (а.с.2, 13).
Зазначені вище докази відповідають змісту медичного висновку №346 від 27 серпня 2022 року та складеного до нього акта, в яких установлено те, що ОСОБА_1 ухилився від проходження лабораторного етапу огляду на стан наркотичного сп'яніння, не надавши протягом 3 годин необхідний об'єм сечі для проведення огляду. Цей висновок засвідчено підписами 2 понятих. Тобто лікарем теж установлено, що поведінка ОСОБА_1 була проявом ухилення від огляду (а.с.2).
Дані ж відеозапису, наданих лікарем висновку й акта узгоджуються з показаннями лікаря ОСОБА_3 , який у судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив те, що проведення лабораторного обстеження є обов'язковим для перевірки наявності в особи стану наркотичного сп'яніння, але ОСОБА_1 протягом 3 годин із моменту початку названого огляду не надав необхідний об'єм біологічного матеріалу - сечі, для лабораторного дослідження. У кабінеті закладу охорони здоров'я, де перебував ОСОБА_1 , забезпечено доступ до води (наявний кран, одноразові стакани) та особам, які проходять огляд на стан наркотичного сп'яніння, завжди пропонується вода. Біля лікарня знаходиться і магазин, у якому обстежувана особа в супроводі поліцейських може придбати собі воду. За відсутності в особи урологічних захворювань чи захворювань нирок 3 годин достатньо для здачі необхідної кількості сечі на лабораторному етапі огляду. Документів щодо наявності таких захворювань ОСОБА_1 не надавав.
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його представником не надано та в апеляційній скарзі не наведено, а також перевіркою матеріалів справи не встановлено об'єктивних медичних даних, які би свідчили про неможливість проходження ОСОБА_1 лабораторного етапу огляду на стан наркотичного сп'яніння (надання необхідної кількості біологічного матеріалу - сечі).
Таким чином, аналіз сукупності наведених вище обставин поза розумним сумнівом доводить те, що ОСОБА_1 , який раніше проходив аналогічний огляд і мав обізнаність із порядком його здійснення, було створено умови, за яких він протягом такого тривалого часу (більше 3 годин 30 хвилин), до того ж, при стимулюванні сечовиділення (шляхом вживання води) та з урахуванням фізіологічних потреб людини в аспекті достатньої тривалості часу, що сплинув, мав можливість надати необхідну кількість біологічного матеріалу (сечі) для здійснення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Натомість, дії ОСОБА_1 були умисними та полягали в цілеспрямованій відмові від огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, спробі затягування такого огляду й уникнення в такий спосіб адміністративної відповідальності, а не пов'язані з фізичною неспроможністю пройти огляд, що спростовує доводи апелянта.
Отже, зазначені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом №2. Об'єктивних обставин, які були би підставами для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Посилання ж адвоката на те, що під час огляду наявна можливість дослідження альтернативних видів біологічних матеріалів (змивів із поверхні губ, шкірного покриву обличчя та рук, крові), не спростовують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом №2, оскільки визначення необхідних у кожному конкретному випадку методів і способів медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння обстежуваної особи та достатність даних для надання відповідного висновку належить до виключної компетенції лікаря. Разом із тим, порушень порядку застосування лікарем методів і способів такого огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я в аспекті дотримання приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, що об'єктивно ставили би під сумнів факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння, не виявлено.
Так, відповідно до п.12 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, до предметів дослідження біологічного середовища належить, у тому числі сеча.
Окрім того, виходячи з приписів п.13 розділу III Інструкції для дослідження біологічного середовища кров використовується лише у тих випадках, коли в особи неможливо взяти інші зразки біологічного середовища (наприклад, якщо водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами), тобто за обставин, незалежних від поведінки та волевиявлення обстежуваної особи, а не у випадку її ухилення від лабораторного етапу огляду.
ОСОБА_1 як обстежувана особа мав виконувати вказівки лікаря в ході огляду та його відмова від лабораторного етапу є відмовою від здійснення такого огляду в цілому, оскільки унеможливлює надання висновку щодо наявності чи відсутності стану наркотичного сп'яніння та свідчить про ухилення від огляду.
Також позбавлені підстав доводи апеляційної скарги про те, що за епізодом №2 поліцейським у порушення вимог законодавства не було запропоновано ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки.
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу на огляд до найближчого закладу охорони здоров'я.
Такий висновок ґрунтується й на тому, що, як передбачено приписами п.п.7-8 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Таким чином, із огляду на обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, яке проводиться в закладах охорони здоров'я, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише в медичному закладі, а не також і на місці зупинки транспортного засобу, на що помилково посилається апелянт. Тому поліцейським було обгрунтовано наведено ОСОБА_1 вимогу щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відразу в медичному закладі.
Пунктом 2 розділу І Інструкції визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Як убачається з матеріалів справи, в контексті наявності підстав для проведення огляду поліцією на місці зупинки було виявлено в ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, про що повідомлено ОСОБА_1 , та наявність цих ознак зафіксовано даними відеофіксації. В акті медичного огляду лікарем також установлено тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 .
Проте ОСОБА_1 в порушення вимог закону відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а, отже, з урахуванням наведених вище обставин і вимог закону суд апеляційної інстанції не вбачає порушень у ході висування поліцією ОСОБА_1 вимоги щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження апелянта з приводу того, що висновок лікаря від 27 серпня 2022 року не містить відповіді з дотриманням передбаченої форми є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановлено порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому лікар був позбавлений можливості й не мав підстав зазначити один із передбачених у бланку висновку альтернативних варіантів: а) особа перебуває в стані сп'яніння; б) ознак сп'яніння в обстежуваної особи не виявлено. Разом з цим, за обставин, які мали місце 27 серпня 2022 року в медичному закладі, лікар обґрунтовано зафіксував у цьому процесуальному документі факт ухилення ОСОБА_1 від проходження лабораторного етапу огляду, що унеможливило надання відповідного медичного висновку, з наведенням конкретних дій, у яких виразилось таке ухилення (не надав необхідну кількість сечі для проведення огляду). У судовому засіданні апеляційної інстанції лікар підтвердив такі обставини. Тому мотивованих і достатніх підстав для визнання висновку лікаря №346 від 27 серпня 2022 року недопустимим чи неналежним доказом немає.
Аргументи ж апелянта про неперебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння 27 серпня 2022 року є необґрунтованими, оскільки за епізодом №2 місцевим судом ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а за відмову від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан цього сп'яніння особою, яка керувала транспортним засобом, що є порушенням вимог п.2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Неспроможними є і посилання представника на те, що в протоколі не зазначено дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №236305 установлено, що таке ухилення полягало в ненаданні водієм ОСОБА_1 необхідної кількості біологічної речовини для проведення обстеження (а.с.7).
При цьому, оскільки факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом та його відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується даними відеозаписів, медичними висновком і актом, показаннями лікаря, а письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , рапорт поліцейського від 27 серпня 2022 року (а.с.9-11) містять відомості щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом №2 аналогічні тим, які встановлені наведеними вище доказами, то посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на зміст цих пояснень і рапорта не вплинуло на доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП по вказаному епізоду, оскільки вони не є ключовими чи єдиними даними по справі, а лише за своїм змістом відповідають відеофіксації, медичним висновку й акту, показанням лікаря. Тобто доводи апеляційної скарги, які стосуються зазначених вище даних (письмових пояснень свідків, рапорта поліцейського), як наслідок, не вливають на правильність оскаржуваної постанови за епізодом №2 і не здатні в цій частині вплинути на результат судового розгляду, у зв'язку з чим підлягають відхиленню.
Таким чином, доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за епізодом №2, не знайшли свого підтвердження.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм (водійське посвідчення серії НОМЕР_3 , що підтверджується даними довідки Відділення адміністративної практики БПП у м. Кременчук УПП у Полтавській області ДПП (а.с.4).
Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Між тим, апеляційний суд уважає обгрунтованими аргументи адвоката про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом за епізодом №1.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП передбачено, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння.
Тобто обов'язковим елементом об'єктивної сторони цього правопорушення, який підлягає доказуванню, є факт керування особою транспортним засобом.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №236304, який було складено 27 серпня 2022 року (тобто майже через 4 місяці після наведених у протоколі обставин) ОСОБА_1 ставилось у вину те, що він 02 травня 2022 року о 16 годині 10 хвилин по вул. Б. Хмельницького, 3-А в м. Кременчук у порушення вимог п.2.9 "а" ПДР України керував транспортним засобом «REAPER 150 SHAWOOM», н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 не погодився із фактом вчинення ним зазначеного вище адміністративного правопорушення, про що зробив власноручний запис у протоколі (а.с.1).
У поданих до суду першої інстанції запереченні на протокол про адміністративне правопорушення та апеляційній скарзі також заперечується керування ОСОБА_1 автомобілем за наведених вище обставин.
Проте, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, доказів, які би доводили те, що ОСОБА_1 02 травня 2022 року о 16 годині 10 хвилин по вул. Б. Хмельницького, 3-А в м. Кременчук керував транспортним засобом «REAPER 150 SHAWOOM», н.з. НОМЕР_1 , поліцією надано не було й матеріали провадження не містять.
Долученими ж поліцією технічними носіями інформації з відеозаписами зафіксовано лише обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, 27 серпня 2022 року, тобто за епізодом №2, натомість у них відсутні будь-які відомості, з яких можливо було би дійти об'єктивного висновку про виконання ОСОБА_1 функцій водія 02 травня 2022 року за епізодом №1.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №236304 від 27 серпня 2022 року свідки є відсутніми. За даними відеозаписів також установлено відсутність свідків, яких можливо було би допитати в суді апеляційної інстанції на предмет наявності чи відсутності факту керування ОСОБА_1 автомобілем 02 травня 2022 року.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Натомість, самі по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського на підтвердження його змісту за відсутності інших належних, допустимих і достатніх доказів у справі однозначно й безперечно не підтверджують винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, яке ставиться їй у вину, оскільки встановлені поліцією в процесуальних документах фактичні обставини вчинення правопорушення мають бути доведені за допомогою інших доказів, які би встановлювали винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому провадженні особою, яка склала протокол, зроблено не було.
Таким чином, констатовані в протоколі серії ААД №236304 обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшли свого підтвердження, що виключає можливість притягнення останнього за епізодом №1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому за цим епізодом оскаржувану постанову належить скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У зв'язку із закриттям провадження за названою вище підставою інші доводи апеляційної скарги, з яких ставиться питання про скасування постанови місцевого суду за епізодом №1, не аналізуються.
Але, оскільки судом першої інстанції було правильно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП по епізоду №2, то необхідно в іншій частині оскаржувану постанову (щодо епізоду №2 та стягнення з ОСОБА_1 судового збору) залишити без зміни й уважати його визнаним винуватим і притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом №2 від 27 серпня 2022 року із накладенням на нього стягнення, застосованого місцевим судом.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Глушко З.В., задовольнити частково.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук від 02 листопада 2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за епізодом №1 від 02 травня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за цим епізодом на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Уважати ОСОБА_1 визнаним винуватим і притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за епізодом №2 від 27 серпня 2022 року із накладенням на нього за цим законом стягнення, застосованого місцевим судом, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
В іншій частині постанову місцевого суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун