Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11575/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/44/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
20 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
власниці майна ОСОБА_6
представника власниці майна: ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000908 від 14.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч.4 ст.189 КК України,-
Вказаною ухвалою слідчого судді від 20 грудня 2024 року накладено арешт на майно:
- автомобіль марки « Hyundai Sonata»д.н.з. НОМЕР_1 вилучений під час обшуку 15.12.2024 у період часу з 00 год. 58 хв. по 04 год.06хв.
В частині арешту іншого майна ухвала слідчого судді не оскаржується.
В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_6 просить поновити строк для апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль марки «Hyundai Sonata»д.н.з. НОМЕР_1 .
Зазначає, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 вона є власницею транспортного засобу - автомобіля HUNDAI Sonata, державний реєстрацій номер НОМЕР_3 .
Періодично даний транспортний засіб вона передавала для особистого користування ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Останній раз був наданий три тижні назад, ОСОБА_9 мав його повернути 27.12.2024 року. Разом із транспортним засобом ОСОБА_9 передане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . В зазначений термін автомобіль ОСОБА_9 повернутий не був.
30 грудня 2024 року приблизно о 10 год 00 хв вона звернулась до Житомирського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області із заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 289 КК України.
В Житомирському РУП ГУНП в Житомирській області їй повідомили, що відносно ОСОБА_9 проводиться досудове слідство Головним управлінням національної поліції в Житомирській області. ОСОБА_9 перебуває в слідчому ізоляторі
Не погоджується із зазначеною ухвалою про арешт автомобіля, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню
Зазначає, що стороною обвинувачення не було надано суду допустимих доказів, в розумінні ст. 86 КПК України, щодо того, що власник майна має яке-небудь відношення до кримінального правопорушення або, що саме нею вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення, тому відсутні підстави відповідальності даної особи за незаконні дії третіх осіб.
Вважає, що безпідставний арешт її автомобіля не враховує розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та призводить до негативних наслідків арешту майна.
Заслухавши доповідача, пояснення власниці майна та в її інтересах представника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Згідно положень ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000908 від 14 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України за фактами: - що 14.12.2024 близько 16:30 ОСОБА_10 , діючи спільно групою осіб з ОСОБА_9 , перебуваючи по вул. Вільський Шлях в м. Житомирі із застосуванням фізичної сили та нанесенням тілесних ушкоджень посадили ОСОБА_11 до автомобілю Хюндай Соната д.н.з. НОМЕР_4 , де із застосуванням погроз фізичною розправою, в умовах воєнного стану, вимагали у останнього грошові кошти у сумі 11000 доларів США за неіснуючий борг.
- що 14.12.2024 близько 20:55 за адресою: м. Житомир, проспект Миру 2 група осіб, діючи за попередньою змовою, із застосуванням фізичної сили та заподіянням тілесних ушкоджень, силоміць посадили до автомобілю жителя м. Житомира, тим самим позбавили його волі та, продовжуючи свої злочинні дії, поїхали з місця події, тобто викрали його способом небезпечним для його життя, що спричинило тяжкі наслідки.
Громадянин ОСОБА_12 перерахував частину грошей, а саме 42000,00 грн (2 платежі) що вимагали з ОСОБА_11 на рахунок, що був повідомлений йому потерпілим.
15.08.2024 в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_10 , з ОСОБА_9 , їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України
Згідно з ч. 2 та ч. 3 цієї статті арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо це майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у даному випадку це майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час під час кримінального провадження
Колегія суддів приходить до висновку, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль марки« Hyundai Sonata»д.н.з. НОМЕР_1 вилучений під час обшуку 15.12.2024 у період часу з 00 год. 58 хв. по 04 год.06 хв., оскільки він був використаний, згідно до підозри, для вчинення злочину, а тому відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
За таких обставин, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_13 з метою забезпечення кримінального провадження та збереження майна, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.
Натомість вказане рішення слідчого судді не перешкоджає власнику майна в подальшому заявляти клопотання про скасування арешту.
Доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на вказане майно, викладені в апеляційній скарзі, були перевірені у судовому засіданні апеляційного суду, який визнає їх такими, що не спростовують висновків слідчого судді, зазначених в оскаржуваному судовому рішенні.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які перешкодили чи могли перешкодити прийняттю законного та обґрунтованого рішення та давали б підстави для скасування ухвали слідчого судді та прийняття нової ухвали про скасування арешту, апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстави для її скасуванні відсутні.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024060000000908 від 14.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч.4 ст.189 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді