СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25665/24
пр. № 1-кп/759/752/25
13 січня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12024100080003647, внесеного 15 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який одружений, з вищою освітою, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 18.11.2009 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 2 роки,
- 03.06.2010 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців,
- 16.01.2014 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, на підставі ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
- 12.05.2014 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, на підставі ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 06.10.2017 по відбуттю строку покарання,
- 26.12.2019 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 19.05.2022 по відбуттю строку покарання,
- 22.02.2023 Шевченківським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 16.07.2024 по відбуттю строку покарання,
- 17.09.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з покладенням обовязків, передбачених ст. 59-1 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
встановив:
24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено в Україні, який триває по теперішній час.
ОСОБА_3 , будучи раніше засуджений за скоєння майнових злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно скоїв умисний майновий злочин.
Отже, ОСОБА_6 15.11.2024 приблизно о 13 годині перебуваючи біля буд. 12в по пр-ту Л.Курбаса в м. Києві, в умовах воєнного стану, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , завдавши останній матеріальну шкоду на суму 6493 гривні 06 копійок.
Так 15.11.2024, приблизно о 12 годині 45 хвилин, коли ОСОБА_3 проходив біля будинку 12в по пр-ту Л.Курбаса в м. Києві, побачив раніше невідому йому ОСОБА_7 , яка в руках тримала належну їй жіночу сумочку сірого кольору. В цей час ОСОБА_3 ,не маючи офіційного місця роботи та інших джерел доходів, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, усвідомлюючи що в країні введено воєнний стан, вирішив відкрито заволодіти вищевказаною сумочку сірого кольору, яка належить ОСОБА_7 разом з її вмістом.
З метою виконання свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 15.11.2024, приблизно о 13 годині підійшовши до ОСОБА_7 , та з метою подолання подальшого йому опору відволік останню пропозицією допомоги. Користуючись тим, що потерпіла не чинить опору його злочинним діям вихопив з рук ОСОБА_7 належну їй тряпчану жіночу сумочку сірого кольору, грошові кошти в сумі 1500 гривень, грошові кошти в сумі 100 доларів (згідно курсу НБУ станом на 15.11.2024, 1 долар США становить 41 гривню 24 копійки), що становить 4 124 гривні, а всього майна на загальну суму 5 624 гривні , та мобільний телефон марки «2E». «IMEI1: НОМЕР_1 » «IMEI 2: НОМЕР_2 », «S/N: НОМЕР_3 », вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №4046 від 23.11.2024 становить 869 гривень 06 копійок.
Відкрито викравши чуже майно, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ,ігноруючи обурення та вимоги ОСОБА_7 про повернення викрадених речей, не реагуючи на вимоги зупинитись, з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 6493 гривні 06 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро каявся. Пояснив, що дійсно за обставин, встановлених в мотивувальній частині вироку, він вчинив злочин.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення злочину відносно особи похилого віку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом'якшує та обставини, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має вищу освіту, офіційно не працює, одружений, пільг та утриманців не має, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше неодноразово судимий.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
Оскільки ОСОБА_3 після постановлення попереднього вироку і до відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, на підставі ст.71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком, належить частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили слід залишити без змін.
Питання речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ст. 71, 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року і за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 15 листопада 2024 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Речові докази по справі:
-мобільний телефон «Samsung» повернути за належністю ОСОБА_8 ;
-банківську картку та ключ від домофону - повернути за належністю власнику;
-тряпчану жіночу сумочку сірого кольору, грошові кошти в сумі 1500 гривень, грошові кошти в сумі 100 доларів та мобільний телефон марки «2E». «IMEI1: НОМЕР_1 » «IMEI 2: НОМЕР_2 », «S/N: НОМЕР_3 » - вважати такими, які повернуті за належністю потерпілій ОСОБА_7 .
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженим протягом 30 днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1