Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1288/25
31 січня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025105070000047 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що У провадженні відділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 14.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024105070000047, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
24.01.2025 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 134, працівниками поліції було зупинено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого виявлено та в подальшому вилучено поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з речовиною невідомого походження, світлого кольору, зовні схожою на наркотичну та мобільний телефон «Моторола» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 . Опитаний за даним фактом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що 24.01.2025 перебуваючи за місцем проживання користуючись мобільним телефоном в месенджері «Телеграм» знайшов оголошення про продаж наркотичних речовини, після чого здійснив замовлення оплативши при цьому грошові кошти в сумі 800 грн.
24.01.2025, під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 139, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надав працівникам поліції поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з речовиною невідомого походження білого кольору, зовні схожою на психотропну, який поміщено до спеціального пакету WAR№1225971, а також мобільний телефон марки «Моторола», IMEI 1: НОМЕР_1 , » IMEI 2: НОМЕР_2 ., у якому в месенджері «Telegram», міститься інформація що до вилученої речовини, який було поміщено до спеціального пакету ICR0097279.
25.01.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024105070000047, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Доцільність накладення арешту на вилучене майно визначається тим, що у разі повернення тимчасово вилученого мобільного телефону «Моторола», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ., гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме приховуванню вказаного майна, що унеможливить проведення судових експертиз.
В заяві на адресу суду прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, в заяві на адресу не заперечував щодо задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою накладання арешту на майно є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, так як у разі отримання інформації підозрюваними чи їх захисниками про те, що під час досудового розслідування ініційовано застосування такого заходу забезпечення як арешт майна підозрюваного, останніми буде вжито заходів щодо відчуження належного їм рухомого майна.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна підлягає задоволенню, оскільки стороною обвинувачення доведено необхідність здійснення такого арешту, обґрунтовано правову підставу для його задоволення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст. 167 - 168, 170 - 173, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025105070000047 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон «Моторола», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що вилучений дізнавачем відділу дізнання Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 під час огляду місця події за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, 134, із встановленням заборони користування та розпорядження вказаним телефоном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6