печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59650/24-к
пр. 1-кс-3567/25
23 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024175420000672 від 03.11.2024,
Захисник звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням в порядку ч. 1 ст. 201 КПК України, в якому просить змінити підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2024, на особисте зобов'язання.
У судове засідання захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суд не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Прокурор у кримінальному провадженні в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду клопотання, визнано можливим його розгляд у відсутність захисника, підозрюваного та прокурора. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 201 КПК України.
Вивчивши клопотання, письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024175420000672 від 03.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2024 продовжено застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.5 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.
Також, вказаними нормами законодавцем регламентовано порядок розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу із врахуванням правил передбачених для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою кримінального провадження. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, з метою доведення обставин, на які заявник вказує в клопотанні.
Так, ч. 1 ст. 193 КПК України передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
З викладеного вбачається, що особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданого ним клопотання, захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що на час розгляду клопотання, заявлені вимоги не підтримуються, оскільки сторона захисту не з'явилась.
Керуючись ст.ст. 135, 136, 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Слідчий суддя ОСОБА_1