Справа №:755/17115/24
Провадження №: 2/755/492/25
"30" січня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 , через представника - адвоката Крушинську А.А., з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію даної ухвали суду 09 січня 2025 року доставлено до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Отже встановлений судом строк сплив 14 січня 2025 року.
20 січня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву відповідача.
Згідно змісту ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 127 ЦПК України).
Разом із тим, заяви про продовження встановленого судом процесуального строку в строки, визначені ч.2 ст. 127 ЦПК України, заявником до суду подано не було.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи, що заяву про усунення недоліків на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 06 січня 2025 року подано з пропуском встановлено судом строку, заяву про продовження цього строку у визначені законом строки подано не було, суд убачає підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 8, 10, 14, 185, 258-261, 317, 352-354 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: