Номер провадження 2/754/908/25
Справа №754/12652/23
Іменем України
31 січня 2025 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Буша Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивачем ТзОВ «ФК «РІАЛЬТО» в особі представника - адвоката Руденка К.В. подано до суду вказану позовну заяву.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.01.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Іновація» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 210131-27786-4. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кредит в розмірі 4 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. ТОВ «ФК «Фінанс Іновація» свої зобов'язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом переказу коштів на його платіжну картку. В подальшому 17.06.2021 року між ТОВ «ФК «Фінанс Іновація» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» було укладено договір відступлення прав вимоги № 17/06/2021-Р/М-3, у відповідності до умов якого право вимоги за договором № 210131-27786-4 від 31.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО». На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 23 188 грн., витрати пов'язані з надання правничої допомоги в розмірі 9 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 684 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження повказаній справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
21.09.2023 року сторонам було направлено лист з додатками до нього, а саме копію ухвали про відкриття провадження.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.177 ЦПК України, позивач до позовної заяви додав доказ - поштове відправлення 0503634832060 від 11.09.2023 року щодо надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії позову з додатками.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін за електронною адресою - ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначеною в позовній заяві. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав документи від суду 21.09.2023 року.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
12.09.2023 року стороною позивача подано клопотання про витребування доказів, а саме: з АТ «Універсал Банк».
Ухвалою суду від 18.09.2023 року клопотання представника позивача було задоволено.
06.11.2023 року від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана судом інформація, відповідно до якої: «… на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано картку № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ). Надалі клієнт пере випустив картку на № НОМЕР_4 , рахунок залишився без змін. Фінансовий номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції НОМЕР_5 , який є у анкетних даних клієнта.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Іновація» та ОСОБА_1 - 31.01.2021 року було укладено кредитний договір № 210131-27786-4.
Відповідно до п. 1.1. договору товариство надає позичальникові грошові кошти на споживчі цілі в розмірі 4 000 грн. на умовах строковості, зворотності платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно п. 1.2, 1.3, договору сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом - 1,99% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 726,35%) користування кредитом у межах строку.
Строк надання кредиту та строк договору становить 30 днів, але в будь-якому випадку строк користування грошовими коштами, наданими у кредит н може становити менше 3 календарних днів. Строк надання кредиту може бути подовжений в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.3. договору).
Пунктом 2.4.1. договору визначено, що позичальник зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
У випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3. договору, позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною вавкою - 3,5% від суми несвоєчасного повернення кредиту за кожний день користування (річна процентна ставка становить 1277,50 %) кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3. договору (п. 3.3. договору).
Відповідно до додатку № 1 додДоговору сума кредиту становить - 4 000 грн.; 2 388 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 31.01.2021 року по 02.03.2021 року (включно); 16 800 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 3.3. кредитного договору за ставкою 3,5% від суми несвоєчасно повернутогокКредиту (грошових коштів) за кожний день прострочення за період з 03.03.2021 року по 30.06.2021 року (включно) відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
При цьому нарахування процентів за договором № 210131-27786-4 від 31.01.2021 року зупинено 30.06.2021 року відповідно до п.4.6 правил.
Між ТОВ «ФК «Фінанс Іновація» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» було укладено договір відступлення прав вимоги № 17/06/2021-Р/М-3 від 17.06.2021 року у відповідності до умов якого право вимоги за договором № 210131-27786-4 від 31.01.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО».
Відповідно до витягу з акту приймання-передачі прав № 1 від 17.06.2021 року до договору про відступлення прав вимоги № 17/06/2021-Р/М-3, ТОВ «ФК «Ріальто» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 23 188 грн.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Судом установлено, що відповідно до кредитного договору ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором.
Згідно з кредитним договором, клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.
ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачу кредит в розмірі 4 000 грн. Однак відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в наслідок чого за ним обліковується прострочена заборгованість в загальному розмірі 23 188 грн.
Статття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання».
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
За змістом ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідач не скористався своїми правами, передбачені ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не надав суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконала в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З матеріалів справи встановлено, що інтереси позивача здійснювались фізичною особою-підприємцем Руденко К.В. на підставі договору про надання юридичних послуг від 02.06.2022 року № 02/06/2022; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ПТ № 2412; довіреності ТОВ «ФК «РІАЛТО» на ім'я адвоката Руденка К.В., акта приймання-передачі наданих послуг № 92 до договору від 02.06.2022 № 02/06/2022, платіжної інструкції № 446 від 03.05.2023 року.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 9 000 не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних робіт, з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю. Крім того, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Однак, беручі до уваги, що рішенням суду позов задоволено, чим відновило порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і вважає, що необхідно зменшити розмір стягнень з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до суми 3 000 грн., яка відповідає розумному розміру.
У зв'язку з задоволенням позову частково, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 000 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Керуючись Конституцією України, статтями 11, 509, 512-516, 526, 549, 599, 626, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 7, 10, 75-79, 81, 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» заборгованість за договором № 210131-27786-4 від 31.01.2021 року станом на 11.09.2023 року у загальному розмірі 23 188 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. та судовий збір в розмірі 2 000грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», місцезнаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, ЄДРПОУ 43492595.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша