Справа №: 398/5786/24
провадження №: 2/398/654/25
Іменем України
"30" січня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Остапенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
31.10.2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 461851-КС-001 від 16.03.2023 року в загальному розмірі 28042,45 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 461851-КС-001 про надання кредиту. Позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 1,16272505 строком. Також, 23.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додатку угоду № 1 до Договору № 461851-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 3000,00 грн. Відповідач на виконання умов договору сплатив 2590,00 грн. Станом на 02.10.2024 року заборгованість за договором складає 28042,45 грн., з яких: 9883,73 грн - заборгованість за кредитом; 17748,83 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 409,89 грн. - заборгованість за комісією.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.11.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, просив розглянути справи без участі позивача, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена упостанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзив не подала та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
16.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 461851-КС-001 про надання кредиту. Позивач надав відповідачу грошові кошти у сумі 7000,00 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 1,16272505 строком.
23.03.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додатку угоду № 1 до Договору № 461851-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 3000,00 грн.
Відповідач на виконання умов договору сплатив 2590,00 грн. Станом на 02.10.2024 року заборгованість за договором складає 28042,45 грн., з яких: 9883,73 грн - заборгованість за кредитом; 17748,83 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 409,89 грн. - заборгованість за комісією.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо комісії, встановленої кредитним договором за надання кредиту, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Враховуючи те, що відповідач не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (остання відома адреса проживання, зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість станом на 24.10.2024 року у розмірі 28042,45 (двадцять вісім тисяч сорок дві гривнi 45 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (остання відома адреса проживання, зареєстрована АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір в розмірі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 30.01.2025 року.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО