Справа № 405/7642/24
провадження № 1-кс/405/265/25
28.01.2025 м. Кропивницький
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сугокліївки, Бобринецького району, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 24.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024120000000136,-
27.01.2025 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на підозрюваного наступні обов'язки: 1) не відлучатись з м. Кропивницький Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну місця проживання та місця роботи; 3) за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження) з'являтись до органу досудового розслідування.
Мотивуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-2 КК України, та наявність ризиків, які передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 підтримала за обставин, які у ньому зазначені, просила його задовольнити.
Захисник заперечував відносно задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, підстави для застосування запобіжного заходу відсутні; підозра не обґрунтована; відео створено в 2022 році, яке містить інформацію загального виду, з патріотичним нахилом; слідчі проводять низку слідчих дій, однак пішли хибним шляхом, з даних підстав просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Підозрюваний погодився з позицією, яка висловлена його захисником, та додав, що умислу у вчиненні злочину не було; відео виставив для підтримання духу населення.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024120000000136 від 24.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України.
20.01.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України, відповідно до якої: 24.02.2022 року о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24.02.2022 Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був неодноразово продовжений та безперервно триває до цього часу.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являючись громадянином України, будучи колишнім військовослужбовцем ЗСУ, діючи на шкоду основам національної безпеки України в період збройного конфлікту під час воєнного стану, маючи умисел на поширення інформації про переміщення бойових припасів територією України, за умови, що така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і допускаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, 15.10.2024 знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , будучи зареєстрованим в соціальній мережі «TikTok» (соцмедійному застосунку для створення і поширення фото- та відеофайлів та відео-трансляцій) як користувач під нік-неймом «ІНФОРМАЦІЯ_2 хитрий лис» поширив, шляхом розповсюдження, на зазначеній сторінці в соціальній мережі, попередньо створений ним відеозапис, на якому зафіксовано інформацію про переміщення бойових припасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України, в умовах воєнного стану.
Так, в серпні 2022 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, молодший сержант водій В/Ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , перебуваючи у відрядженні у В/Ч НОМЕР_2 , виконував завдання з переміщення бойових припасів територією України на закріпленому за ним вантажному автомобілі марки «MAN», який має на кабіні наліпку з ознаками його належності одному з підприємств Кіровоградської області, з напівпричепом.
При цьому, ОСОБА_4 , під час переміщення боєприпасів територією України, несанкціоновано, всупереч інструктажів командирів командування частини НОМЕР_1 щодо заборони фото-відеозйомки службової діяльності, використовуючи свій мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 8», IMEI: НОМЕР_3 , з номером НОМЕР_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час але не пізніше серпня 2022 року здійснив відеозапис переміщення закріпленого за ним службового автомобіля марки «MAN» з напівпричепом, а також завантажених до нього боєприпасів - 220 мм реактивних снарядів до бойової машини РСЗВ 9П140 «Ураган», які належать військовій частині НОМЕР_2 ЗС України, яка здійснювала виконання бойового завдання, а також діючих на той час військовослужбовців вказаної ВЧ .
14.10.2024 ОСОБА_4 наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 300 було звільнено з військової служби за станом здоров'я.
15.10.2024 ОСОБА_4 , будучи звільненим з військової служби, перебуваючи в АДРЕСА_1 , діючи умисно, розуміючи, що розповсюдження відеозапису не може нанести шкоду з боку зс рф особисто йому, поширив на особистій сторінці облікового запису « ОСОБА_7 » з ідентифікатором «ІНФОРМАЦІЯ_2 хитрий лис» попередньо створений ним відеозапис, на якому зображено цивільну вантажну машину з причепом марки «MAN» з напівпричепом, якою в серпні 2022 року здійснювалось переміщення боєприпасів, а саме 220 мм реактивних снарядів до бойової машини РСЗВ 9П140 «Ураган», місця їх розвантаження, а також діючих військовослужбовців.
Згідно із відповіддю Головного управління комунікацій Збройних Сил України № 784/1222 від 28.10.2024 встановлено, що розміщення (поширення) у відкритому доступі інформації щодо місць розташування, руху або переміщення зброї, озброєння, бойових припасів, військової техніки, розміщення військовослужбовців ЗС України чи інших утворених відповідно до законів України збройних формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості, зокрема транспортування та вивантаження на паромну переправу боєприпасів до РСЗВ з цивільного вантажного автомобіля з причепом у відкритому й будь-якому іншому доступі на офіційних сторінках ІНФОРМАЦІЯ_5 в соціальних мережах "Фейсбук", "Твіттер", "Інстаграм" та на офіційному вебсайті ЗС України не розміщувалась та офіційними представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 не висвітлювалась.
Згідно із показаннями представників В/Ч НОМЕР_1 , вищевказаний автомобіль марки «MAN» та напівпричеп, відео з яким опубліковане, до цього часу використовуються для перевезення військових вантажів, однак, з кабіни автомобіля довелось зняти наліпку з ознаками його належності одному з підприємств Кіровоградської області, оскільки розповсюдження ОСОБА_4 вищезазначеного відео призвело до загрози атаки з боку збройних сил рф як цього автомобіля, так і інших цивільних вантажних автомобілів, зазначеного підприємства. Крім того, розповсюдження зазначеного відео несе загрозу військовослужбовцям, які виконують завдання безпосередньо на вказаному автомобілі, а також зображеним на ньому військовослужбовцям, оскільки розкриває їх приналежність до ЗС України необмеженому колу осіб.
Поширений ОСОБА_4 відеозапис із вказаною інформацією доступним для загального ознайомлення необмеженого кола осіб, які відвідували створену ним і відкриту для загального доступу сторінку «ІНФОРМАЦІЯ_2», ім'я користувача « ОСОБА_8 », в соціальній мережі «TikTok» (web-адреса облікового запису: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а також автоматично надійшов як сповіщення всім користувачам соціальної мережі «TikTok», підписаним на його сторінку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Станом на теперішній час в розділі «Підписники» сторінки « ОСОБА_9 » в соціальній мережі «TikTok» наявні 483 користувачів, вказаний відеозапис переглянули 219,6 тис. користувачів, розповсюдили відеозапис на власних сторінках в соціальній мережі «TikTok» 666 користувачів, зберегло відеозапис з мережі Інтернет 196 користувачів.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України, а саме в поширенні інформації про переміщення бойових припасів територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі ІНФОРМАЦІЯ_5, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України, в умовах воєнного стану, таким чином вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 114-2 КК України.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 19.10.2024 № 17/1/1/11-178-955 нт; протокол огляду від 29.10.2023; протокол допиту свідка від 30.10.2024; протокол допиту свідка від 04.11.2024; протокол допиту свідка від 04.11.2024; протокол допиту свідка 21.11.2024; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 21.11.2024; протокол допиту свідка від 22.11.2024; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 22.11.2024; протоколами допиту свідка від 17.01.2025; відомість інструктажу особового складу Управління в/ч НОМЕР_1 щодо правил використання ЗНІ (згідно розпорядження №52616 від 18.07.2024 р.); протокол обшуку від 12.11.2024; висновок експерта за результатами проведення судової комп'ютерно - технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 12.12.2024 № 2078/24-27; службовою характеристикою ОСОБА_4 , у сукупності свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України.
Однак, заявлені стороною обвинувачення ризики, щодо вчинення ОСОБА_4 , протиправної поведінки у формі ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України є явно невмотивованими, за таких обставин:
-ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, стороною обвинувачення є недоведеним з підстав того, що стороною захисту надано виписку із медичної картки стаціонарного хворого №761, в якій вказано основний діагноз стаціонарного хворого ОСОБА_4 , а саме це асептичний некроз голівок обох стегнових кісток. Ускладнення основного захворювання: вторинний двобічний коксартроз, рентгенологічна стадія правого та лівого кульшових суглобів за Каллгрен -Лоуренс IV, згинально - привідні контрактури обох суглобів, значне порушення стато - динамічної функції, значний больовий синдром. 02.12.2024 відбулося оперативне лікування, а саме тотальне ендопротезування правого кульшового суглоба. Лікарем при виписці вказано локальний статус, пацієнт пересувається самостійно, з опорою на паличку.
Крім того, до матеріалів клопотання, додано службову характеристику, в якій зазначено, що ОСОБА_4 за час проходження військової служби зарекомендував себе посередньо. Сумлінно виконував свій службовий обов'язок. За час проходження військової служби дисциплінарних стягнень не мав. В серпні 2022 року був нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України». Однак стан здоров'я не задовільний, за що і був звільнений з військової служби.
- щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказаний ризик не вмотивований, як в клопотанні, так і під час розгляду клопотання по суті, саме на сторону обвинувачення покладено обов'язок встановлення усіх обставин кримінального провадження, а не свідчити проти себе це є конституційним правом особи, що закріплено в ст. 63 Конституції України та практиці ЄСПЛ, де було встановлено, що такі твердження сторони обвинувачення суперечать праву не свідчити проти себе та презумпції невинуватості (рішення у справі «Луценко проти України» (Lutsenko v. Ukraine), заява № 6492/11, пункт 72, від 03 липня 2012 року);
- з приводу впливу на свідків - твердження щодо можливого впливу на свідків у даному кримінальному провадженні також є неспроможним, оскільки до клопотання додано лише протоколи допиту свідків з числа військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до яких ОСОБА_4 вже немає жодного відношення, оскільки як вказано в матеріалах клопотання 14.10.2024 ОСОБА_4 наказом командира В/Ч НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 300 було звільнено з військової служби за станом здоров'я.
Санкція ч. 1 ст. 114-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, тобто є нетяжким кримінальним правопорушенням.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, стороною захисту надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого, в якій зазначено, що підозрюваний має ряд захворювань, що підтверджується характеристикою надано з місця роботи та Наказом, яким звільнено ОСОБА_4 через незадовільний стан здоров'я, наявні докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.114-2 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному разі визнання його винним у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.3 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у клопотанні та в судовому засіданні прокурор послався на ризики, які передбачені п. п. 1-3 ч. 1 ст.177 КПК України, однак, як вже було встановлено, що вони є необґрунтованими.
Отже, враховуючи усі наведені обставини справи у їх сукупності та положення ч.3 ст.194 КПК України, слідчим суддею встановлено, що доводи, які наведені сторонами кримінального провадження не доводять обставини, які свідчать про наявність хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор, а тому, відповідно до положень ч.3 ст.194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 183-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду строком до 20.03.2025.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1