г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5214/24
Номер провадження 3/213/212/25
13 січня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
09.01.2025 до суду, після дооформлення, надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №178284, складений 20 листопада 2024 року, за змістом якого: 20.11.2024 року о 13.07 год. гр. ____, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне насилля відносно гр. ____, що виразилось у завданні фізичного болю в область грудної клітини, чим скоїв домашнє насильство та порушив ЗУ №2229-VIII від 07.12.2017.
Розгляд справи призначений на 13 січня 2025 року о 09:45 год.
Враховуючи, що відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Частиною 1 ст.256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, постановою судді Хмельової С.М. від 23.12.2024 матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності був повернутий для належного оформлення, оскільки що протокол не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: при викладені суті адміністративного правопорушення не вказано особу, яка вчинила домашнє насильство, а також потерпілого, стосовно якого такі дії були вчинені. В графі потерпіла - не вказано її адресу; описова частина правопорушення не містить кваліфікуючу ознаку ч.2 ст. 173-2 КУпАП (на момент вчинення) повторності вчинення правопорушення протягом року; до матеріалів справи не додано копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП для підтвердження кваліфікації правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Після повторного надходження матеріалів до суду, суддею встановлено, що уповноваженою особою встановлені недоліки не усунуті.
З урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року), суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних, перебираючи на себе функції обвинувачення та втрачаючи статус незалежного органу правосуддя.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер КУпАП (п.21 рішення). Вказане вимагає дотримання стороною обвинувачення відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Крім того, Конституційний суд України в рішенні від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до закріпленого ст.62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 9, 173-2, 245, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Попов.