Справа № 201/13867/24
Провадження № 2/201/4808/2024
(заочне)
09 січня 2025 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 24 грудня 2020 року відповідач підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, ознайомилася з умовами кредитування і погодила наступні умови: тип та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 75000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної картки - «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних - 40,8 % (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
На підставі укладеного договору відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/23 , тип - Універсальна Gold , що підтверджується випискою по рахунку.
Відповідач користувалася кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила своєчасно сплачувати грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, внаслідок чого станом на 28 жовтня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 54 610,07 грн., яка складається з наступного: 43 146,36 грн. - заборгованість з тілом кредиту; 11 463,71 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку банк просив стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою судді від 10 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено її до судового розгляду (а.с. 64-65).
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.11-12).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день та час повідомлена належним чином, причин не явки суду не повідомила.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання послуг (а.с. 30-44).
24 грудня 2020 року відповідач ознайомилася з умовами кредитування і погодила наступні умови: тип та розмір кредитного ліміту - відновлювальна кредитна лінія до 75000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної картки - «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних - 40,8 % (п.1.3. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що позичальник отримала кредитні кошти, користувалась ними, частково сплачувала кредит у певні періоди через додаток Приват 24 (а.с. 28-29).
На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав розрахунок заборгованості за договором № б/н від 24 грудня 2020 року, згідно якого станом на 28 жовтня 2024 утворилася заборгованість у розмірі 54 610,07 грн., яка складається з наступного: 43 146,36 грн. - заборгованість з тілом кредиту; 11 463,71 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 23-27).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно із ч. 3 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 була обізнана та погодилась із умовами надання банківських послуг, зокрема, це підтверджується тим, що боржник користувалася наданими банком коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 648 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Встановлено, що відповідач зобов'язання щодо повернення суми кредиту не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 28 жовтня 2024 року складає суму у розмірі 54 610,07 грн., яка складається з наступного: 43 146,36 грн. - заборгованість з тілом кредиту; 11 463,71 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у сумі 54 610,07 грн., з яких: 43 146,36 грн. - заборгованість з тілом кредиту; 11 463,71 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яка нею добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд дійшов висновку про її стягнення на користь банку.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до платіжної інструкції від 01 листопада 2024 року позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн., які, з урахуванням задоволення позову, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.60).
На підставі викладеного, керуючись ст. 202, 207, 525, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 грудня 2020 року станом на 28 жовтня 2024 року у розмірі 54 610,07 грн., яка складається із заборгованості: за тілом кредиту - 43 146,36 грн., за простроченими відсотками - 11 463,71 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць