Справа № 201/12826/24
Провадження № 2/201/731/2025
17 січня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Сідельника Є.В.,
представника позивача - адвоката Москвіної Т.В.,
представника відповідача - адвоката Сушка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.
Звертаючись із позовною заявою, ОСОБА_1 посилалась на те, що з 15 липня 2011 року знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого вони мають спільну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року у справі № 201/1621/13-ц зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері дитини - ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі - 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 08 лютого 2013 року. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2013 року у справі № 201/2354/13-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Позивач вказувала, що з відповідачем однією сім'єю не проживають. Неповнолітній син проживає разом із ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Дитина страждає на хронічні захворювання (енурез, енкопрез, психологічні розлади), потребує постійного лікування, медичних обстежень і консультацій, особливого харчування, догляду та піклування. Враховуючи викладене, просила суд змінити розмір аліментів, присуджених до стягнення з ОСОБА_2 та стягувати з останнього аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь матері дитини - ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 жовтня 2024 року матеріали даної цивільної справи передані для розгляду судді Куць О.О. (а.с. 41).
Ухвалою судді від 18 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначеної її до розгляду по суті (а.с. 44-45).
Представник відповідача надав суду відзив, в якому зазначав, що ОСОБА_2 частково погоджується на стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування відзиву вказував, що окрім сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні дитину від теперішнього шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружину ОСОБА_7 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Окрім того, відповідач та його дружина ОСОБА_7 беруть участь в утриманні та додаткових витратах на батьків ОСОБА_7 , викликаних їх тяжкою хворобою та інвалідністю. На підставі наказу від 02.08.2023 р. №157 ОСОБА_2 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації. Матеріальне становище платника аліментів суттєво покращилось, оскільки середньомісячний дохід ОСОБА_2 протягом останнього календарного року збільшився у декілька разів та наразі становить у середньому 77362,26 грн на місяць. Враховуючи вищенаведені обставини відповідач заперечує проти задоволення позову в частині збільшення розміру аліментів з твердої грошової суми до 1/4 частки всіх видів заробітку, однак, усвідомлюючи та визнаючи свій обов'язок щодо утримання сина, відповідач не заперечує щодо стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку.
24 грудня 2024 року представник відповідача надав суду письмові пояснення, в яких вказував, що вітчим дружини відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак на утримання матері ОСОБА_7 - ОСОБА_9 відповідач продовжує нести витрати.
Представник позивача надала суду відповідь на відзив, в якій просила відхилити заперечення, викладені у відзиві на позов, та посилаючись на положення сімейного та цивільного законодавства вказувала, що у контексті спірних правовідносин сторона позивача вважає, що розмір аліментів, про визначення якого у даній справі заявляються позовні вимоги, відповідає вимогам законодавства. Зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що відповідач має іншу малолітню дитину, без підтвердження дійсного погіршення його матеріального становища, не буде спрямоване на належне забезпечення спільної дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме інтересам останнього.
Представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказував щодо незгоди з аргументами позивача та зазначив, що враховуючи наявність у ОСОБА_2 на утриманні дитини від теперішнього шлюбу, дружини та тещі, згоден сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини від його доходу, що майже в 4 рази перевищує прожитковий мінімум, встановлений для дитини відповідного віку, що забезпечить справедливий баланс між інтересами сторін та їх дитини. При визначенні обсягу грошового вираження обов'язку батька утримувати сина має враховуватися принцип рівних обов'язків обох працездатних батьків. Просив врахувати дані заперечення.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засідання просив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини від доходу ОСОБА_2 , посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну неповнолітню дитину- сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського МУЮ у Дніпропетровській області. (а.с.19).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року у справі № 201/1621/13-ц, зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері дитини - ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі - 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі - 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 08 лютого 2013 року.
З 01 березня 2024 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Нечай Л.С. здійснюється виконавче провадження №74319057 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 у сумі 500 грн щомісяця(а.с. 21).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , яке видане 22.08.2020 року Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), з 22.08.2020 року ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 (а.с.80).
Крім того, судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідач ОСОБА_2 має на утриманні ще одну дитину малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.85).
Відповідно до довідки №45 від 23.10.2024 року, виданої ТОВ «Мед-сервіс Днепр», ОСОБА_7 , яка є теперішньою дружиною відповідача ОСОБА_2 , працює в ТОВ «Мед-сервіс Днепр» з 29.07.2021 року та наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 03.05.2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.88).
Відповідач вказував, що у зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_12 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення останньої трирічного віку, ОСОБА_2 несе додаткові витрати на утримання матері ОСОБА_12 , тобто його тещі ОСОБА_9 , якій відповідно до виписки із медичної картки №13894 поставлено діагноз: Са висхідної ободової кишки Рт2N0M0 І ст.2 кл.гр. (рак).(а.с.113-114). 29.06.2021 року тещі ОСОБА_2 була проведена операція - лапароскопічна правобічна геміколонектомія. У зв'язку з вище викладеним стан здоров'я ОСОБА_9 погіршився з 2021 року, що призвело до зниження її працездатності викликаних тяжкою хворобою. Тому, 01.10.2024 року ОСОБА_9 звільнено з роботи за власним бажанням, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.112).
Згідно з витягом із наказу командира військової частини Міністерства оборони України від 02.08.2023 року, ОСОБА_2 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації. (а.с.89).
Згідно з наказом №300 від 15.08.2023 року ОСОБА_2 було залучено до складу сил і засобів оперативно-стратегічного угрупування відповідних військ.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 26.11.2024 року (за період з 3 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року) вбачається, що ОСОБА_2 нарахована заробітна плата підприємством ТОВ «Еліт-Україна» у липні 2023 року (попередній місяць перед мобілізацією) становила 24 252,26 грн. Після мобілізації за ОСОБА_2 збереглося місце роботи, а тому з серпня 2023 року по теперішній час останній отримує від ТОВ «Еліт-Україна» щомісячну виплату у розмірі 9 937,89 грн. Також з серпня 2023 року по теперішній час ОСОБА_2 отримує заборітну плату від військової частини. ОСОБА_2 за останній календарний рік нараховано суму сукупного доходу з урахуванням податків у розмірі 928 347,13 грн. (а.с.91-92).
Відповідно до частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 зазначеної статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Отже, можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства'кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (статті182,183,184 Сімейного кодексу України).
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практика є незмінною.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому чинним законодавством не передбачено будь-яких умов, при наявності яких стягувач аліментів може просити про зміну способу стягнення аліментів.
Тобто законом передбачено право стягувача аліментів просити визначити їх у твердій грошовій сумі або в частці від заробітку (доходу) платника аліментів без будь-яких умов.
Стягувач аліментів ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.181 СК України, звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, та просить суд визначити розмір аліментів в частці від заробітку, доходу відповідача.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в частині першій статті 182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вказані висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №759/22898/20 (провадження №61-7913св22).
При вирішенні справи суд враховує потреби та інтереси дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку, а також вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства'щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
З часу постановлення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року у справі № 201/1621/13-ц, зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2013 року, минув значний проміжок часу. Розмір присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Оцінивши надані у справі докази у їх сукупності, встановивши факт перебування на утриманні відповідача, окрім сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина від теперішнього шлюбу - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружини ОСОБА_7 , тещі ОСОБА_9 , враховуючи стан здоров'я дитини та платника аліментів, матеріальне становище сторін, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, зростання щорічних потреб дитини, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, взаємний обов'язок батьків по її утриманню, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, суд вважає можливим змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року у справі № 201/1621/13-ц, з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2013 року у справі № 201/1621/13-ц, з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на утримання сина - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі стягнення у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. на стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ОСОБА_10 повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Виконавчий лист № 201/1621/13-ц, виданий 25 березня 2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Куць