Справа № 932/9432/24
Провадження № 3/932/4286/24
24 грудня 2024 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Юдіна Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов матеріал про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія АА № 302334 від 26.05.2024 ОСОБА_1 26.09.2024 приблизно о 00 год 20 хв за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме нецензурно виражався в її бік, хапав за волосся, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА 302334 щодо ОСОБА_1 за подіями, які мали місце 26.09.2024, у графі «дата складання протоколу» зазначена дата складання - 26.05.2024 року, що не відповідає дійсності з урахуванням дати події інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, тому як і у кримінальному провадженні суд у справах про адміністративні правопорушення повинен бути неупередженим і безстороннім, а відтак не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу, самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, а судовий розгляд повинен провадитися виключно в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Недотримання таких засад означатиме неминуче перебирання судом на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що в свою чергу є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин і повинен провадитися судовий розгляд.
Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено компетенцію суду щодо збору доказів. Такі дії порушили би принцип рівності сторін та фактично свідчили б про прийняття судом сторони обвинувачення, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 7 Глави ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками поліції були допущені істотні порушення законодавства, яке регулює порядок складання та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, суд при розгляді інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не може брати до уваги та оцінювати протокол про адміністративне правопорушення як належний доказ щодо визнання винуватості або невинуватості останнього.
Документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення є необхідною правовою основою для притягнення до адміністративної відповідальності без якої винуватість не може бути доведеною. Тому протокол про адміністративне правопорушення та документи долучені до нього, а саме: рапорт співробітників поліції, письмову заяву ОСОБА_3 , форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , інші документи долучені до протоколу є взаємодоповнюючими та не можуть існувати самостійно.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 22, 173-2, 247, 256, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Н.М. Юдіна