Справа № 199/1251/25
(1-кп/199/545/25)
31.01.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду клопотання прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62025050010000110 від 02.01.2025 про звільнення від кримінальної відповідальності:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, освіта вища, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, старший водій-гранатометник відділення підвозу боєприпасів 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 , прокурора - ОСОБА_2 , підозрюваного - ОСОБА_3 ,
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 17, 65 Конституції України ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно зі ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
В порушення наведених вище вимог законодавства, чітко знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов'язків з військової служби, проте діючи всупереч зазначеним обов'язкам, визначеним у статутах Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні умисного злочину проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.04.2023 № 44-РС, старший солдат ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини та вважається таким, що справи та посаду прийняв, та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Таким чином, ОСОБА_3 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
23.02.2024 ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків з військової служби, здійснив самовільне залишення місце тимчасової дислокації свого підрозділу з АДРЕСА_2 .
Так, старший солдат ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді старшого водія-гранатометника відділення підвозу боєприпасів 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 11, 12, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 23.02.2024, тобто в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби без поважних причин та з мотивів небажання тимчасово переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу в районі АДРЕСА_2 , та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 01.01.2025, доки самостійно не з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, просив дане кримінальне провадження закрити, зобов'язати після набрання ухвали законної сили невідкладно прийняти ОСОБА_3 на військову службу, зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Прокурор обґрунтував клопотання тим, що солдат ОСОБА_3 добровільно звернувся з клопотанням до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби; прокурором отримано письмову згоду командира військової частини про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_3 підтримали подане прокурором клопотання.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього документи, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За приписами п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 2 ст. 286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Солдат ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні під час дії воєнного стану вперше кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про намір повернутися до військової частини. При цьому прокурору надана письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 від 03.12.2024 на продовження проходження солдатом ОСОБА_3 військової служби.
На підставі викладеного, з огляду на явність підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Суд також враховує приписи ч. 3 ст. 288 КПК України, за якими у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 62025050010000110 від 02.01.2025 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України.
Звільнити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Закрити на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010000110 від 02.01.2025, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Зобов'язати на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_3 .
Зобов'язати на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України ОСОБА_3 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1