ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.01.2025Справа № 910/11726/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" (01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2, офіс 404, ідентифікаційний код 43265997)
про стягнення 7 360 509,82 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" (01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2, офіс 404, ідентифікаційний код 43265997)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227)
про визнання недійсним договору
Представники учасників судового процесу:
Від позивача за первісним позовом: Шатарська Т.Н.
Від відповідача за первісним позовом: Воробйова І.В.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" про стягнення заборгованості за договором № 1377-03073 від 02.12.2021 про надання послуг з диспетчерського (Оперативно-технологічного) управління у розмірі 7 120 349,68 грн, з яких: 4 255 640,39 грн основного боргу, 862 910,96 грн інфляційних втрат, 142 488,79 грн трьох відсотків річних, 1 739 614,15 грн пені та 119 695,39 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче судове засідання призначено на 13.09.2023.
15.08.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Також 15.08.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання недійсним договору.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" вказує, що вважає договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 02.12.2021 №137-03073 із подальшими змінами таким, що порушує його права і інтереси, суперечить нормам національного законодавства, міжнародному договору, порушує зобов'язання України на міжнародному рівні, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/11726/23.
15.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У засіданні суду представник позивача за первісним позовом заперечив щодо задоволення клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні даного клопотання відповідача за первісним позовом, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
Також 23.08.2023 від позивача за первісним позовом через відділ діловодства суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.
24.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив, які залучено до матеріалів справи.
04.09.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, яку залучено до матеріалів справи.
Крім того, 13.09.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні через участь в іншому судовому засіданні.
Відповідач за первісним позовом участь свого представника у засідання суду 13.09.2023 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
У засіданні суду 13.09.2023 представник позивача за первісним позовом заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом, суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 відкладено підготовче засідання на 25.09.2023.
Представниками сторін у засіданні суду 25.09.2023 надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.10.2023.
Протокольною ухвалою від 18.10.2023 задоволено клопотання відповідача за первісним позовом, постановлено повернутися до розгляду справи № 910/11726/23 у підготовчому провадженні, залучено подані документи та на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 27.11.2023.
09.11.2023 через відділ діловодства суду позивачем за первісним позовом подано додаткові пояснення.
17.11.2023 через відділ діловодства суду відповідачем за первісним позовом подані письмові пояснення, докази оплати судових витрат та заява про зміну підстав позову, в якій останній просив визнати недійсним договір № 1377-03073 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 02.12.2021 із змінами, укладений між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" з підстав, зазначених у даній заяві. Дану заяву протокольною ухвалою від 27.11.2024 прийнято судом до розгляду.
27.11.2023 через систему "Електронний суд" позивачем за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про залучення третьої особи, суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання, відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 27.11.2023 по справі № 910/11726/23 судом на підставі ч. 5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 18.12.2023.
07.12.2023 через систему "Електронний суд" позивачем за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у справі та пояснення щодо змін підстав зустрічної позовної заяви.
Розглянувши у судовому засіданні 18.12.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зупинення провадження у справі, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалою від 25.08.2023 у справі № 911/1359/22 прийняв до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.
Таким чином, судом встановлено, що у Верховному Суді на вирішенні знаходиться справа № 911/1359/22 щодо застосування положень пп.16 п.1 постанови НКРЕКП № 332.
Приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, суд визнав за необхідне зазначити, що розгляд справи № 910/11726/23 є неможливим до закінчення розгляду Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду № 911/1359/22, оскільки у господарській справі № 910/11726/23 позивачем за первісним позовом здійснюється нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за період з січня 2022 року, тобто, за весь час дії воєнного стану, тоді як у справі № 911/1359/22 Верховним Судом вирішується питання про застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП № 332, правові висновки якого мають враховуватися в подальшому судом та впливають на розгляд даної справи, тобто, на правомірність та обґрунтованість розміру заявлених штрафних санкцій (пені, штрафу) у загальному розмірі 1 859 309,54 грн, розрахованих позивачем за первісним позовом з січня 2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 зупинено провадження у справі 910/11726/23 до ухвалення Об'єднаною палатою Верховного Суду постанови у справі № 911/1359/22 щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".
29.01.2024 позивачем за первісним позовом подано клопотання про збільшення розміру первісних позовних вимог.
30.07.2024 позивачем за первісним позовом до суду подано клопотання про поновлення провадження у справі.
Судом встановлено, що 19.04.2024 Верховним Судом у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято постанову у справі № 911/1359/22, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933524,59 грн залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.09.2024.
У засіданні суду 11.09.2024 представник позивача за первісним позовом підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив прийняти її до розгляду.
Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, судом вставлено, що позивач за первісним позовом змінює кількісний показник позовної вимоги з 7 120 349,68 грн на 10 180 886,76 грн, зокрема, суму основного боргу з 4 255 640,39 грн на 6 214 630,77 грн, суму інфляційних втрат з 862 910,96 грн на 928 438,06 грн, суму трьох відсотків річних з 142 488,79 грн на 217 440,99 грн, суму штрафу з 119 695,39 грн на 168 544,19 грн та суму пені з 1 739 614,15 грн на 2 651832,75 грн.
Згідно з частиною 3 статті 46 ГПК України, Господарський суд міста Києва протокольною ухвалою від 11.09.2024 прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Подальший розгляд справи постановлено здійснювати про стягнення заборгованості у розмірі 10 180 886,76 грн, з яких: 6 214 630,77 грн основного боргу, 928 438,06 грн інфляційних втрат, 217 440,99 грн трьох відсотків річних, 168 544,19 грн штрафу та 2 651 832,75 грн пені.
У засіданні суду 11.09.2024 оголошено перерву на 02.10.2024.
11.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Юнімекс Трейдінг" від 10.09.2024, які залучено до матеріалів справи.
Також 11.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині пені у розмірі 2 651 832,75 грн та штрафу у розмірі 168 544,19 грн у справі № 910/11726/23.
Представник позивача за первісним позовом у засіданні суду 02.10.2024 підтримав дане клопотання, просив його задовольнити.
Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про залишення без розгляду частини позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 02.10.2024 заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про залишення позовних вимог без розгляду задоволено; постановлено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" про стягнення пені у розмірі 2 651 832,70 грн та штрафу у розмірі 168 544,19 грн - залишити без розгляду; подальший розгляд у справі за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" постановлено здійснювати про стягнення заборгованості за договором № 1377-03073 від 02.12.2021 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 7 360 509,82 грн, з яких: 6 214 630,77 грн основного боргу, 928 438,06 грн інфляційних втрат, 217 440,99 грн трьох відсотків річних.
10.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення та клопотання про зобов'язання учасника справи надати відповідні докази вчинення дій.
У засіданні суду 02.10.2024 судом поставлено на розгляд клопотання відповідача за первісним позовом про зобов'язання учасника справи надати відповідні докази вчинення дій.
Представник позивача за первісним позовом заперечив щодо даного клопотання відповідно до поданих заперечень від 11.09.2024.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив.
17.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та долучення доказів.
Представник відповідача за первісним позовом у засіданні суду підтримав клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів, яке подано до суду 17.09.2024
Суд протокольною ухвалою, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, частково задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом та залучив до матеріалів справи додатки до клопотання від 17.09.2024, зокрема, адвокатські запити від 13.12.2023 та від 21.08.2024 та відповіді на дані адвокатські запити ПрАТ "НЕК "Укренерго" (пункти 1-5).
Крім того, 25.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 02.10.2024 присутніми представниками учасників судового процесу надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2024.
12.11.2024 відповідачем за первісним позовом подано клопотання про стягнення судових витрат.
13.11.2024 позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом подані клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 відкладено судове засідання на 09.12.2024.
21.11.2024 позивачем за первісним позовом подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 09.12.2024 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 22.01.2025.
У судовому засіданні 22.01.2025 представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, просив їх задовольнити, у зустрічному позові просив відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 22.01.2025 заперечив проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічні позовні вимоги.
22.01.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» реорганізовано шляхом перетворення в Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», який є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 N° 802, п.3.2 Статуту НЕК «Укренерго» та 100 відсотків акцій якого належить державі.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.І ст.1 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VI11).
Відповідно до п.10. ч.1 ст.4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначений додатком 5 до Кодексу системи передачі.
Між Національною енергетична компанією «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго»/ оператор системи передачі (ОСП), виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» (далі - користувач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1377-03073 від 02.12.2021 (далі - договір).
Умови договору викладені в новій редакції додатковою угодою від 11.01.2023, від 05.06.2023 про зміну найменування.
Відповідно до п.1.1 договору цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами користувача у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема, безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - Послуга).
Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього договору (п.1.2 договору).
Послуги надаються оператором системи передачі Користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП та/або електропостачальником та/або трейдером (п.1.5 договору).
За умовами п.2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором) (далі - НКРЕКП, регулятор) відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється виконавцем на своєму офіційному веб- сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1789 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК «УКРЕНЕРГО» установлено з 01 січня 2023 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП (день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 22.12.2022) тариф НЕК «Укренерго» на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на 2023 рік: на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 68,28 грн/МВт-год (без урахування ПДВ); на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) - 80,87 грн/МВт-год (без урахування ПДВ); на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 95,54 грн/МВт-год (без урахування ПДВ).
Відповідно до п.2.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
Згідно з п.2.4 договору вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.2.5 договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
- до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;
- до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;
- до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги.
Відповідно до п.2.6 договору плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
Відповідачем за первісним позовом були направлені планові листи за період січня 2021 року по серпень 2023 року, на які направлені планові рахунки.
Відповідно до п.2.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилам ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання послуги (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п.2.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Користувачем та повертає виконавцю.
Згідно з п.3.2.1 договору користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.
Відповідно до п.3.3.2 договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу.
Так, позивач у первісному позові зазначає, що на виконання умов договору він направив відповідачу акти надання послуги за період з грудня 2021 року по червень 2023 року, проте ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДИНГ» послуги не оплатило.
Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом зазначає, що у зв'язку із несвоєчасною оплатою у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у розмірі 4 255 640,39 грн з ПДВ та складається з суми заборгованостей по наступними періодам:
- грудень 2021 - 742 153,36 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.12.2021);
- січень 2022 - 932 248,32 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.01.2022);
- лютий 2022 - 1 096 495,09 грн з ПДВ (акт надання послуги від 28.02.2022);
- червень 2022 - 52 860,20 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.06.2022);
- липень 2022 - 465 453,11 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.07.2022);
- серпень 2022 - 265 792,14 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.07.2022);
- вересень 2022 - 259 902,22 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.09.2022);
- жовтень 2022 - 77 985,58 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.10.2022);
- квітень 2023 - 61 428,85 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.04.2023);
- травень 2023 - 155 561,53 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.05.2023);
- червень 2023 - 145 760,09 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.06.2023).
Водночас, позивач за первісним позовом зазначає, що в процесі розгляду справи, у зв'язку з подальшим невиконанням грошових зобов'язань, у відповідача за первісним позовом виникла заборгованість у розмірі 1 958 990,38 грн з ПДВ за новими періодами липень-грудень 2023 року:
- липень 2023 - 296 135,78 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.07.2023);
- серпень 2023 - 316 084,54 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.08.2023);
- вересень 2023 - 472 235,11 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.09.2023);
- жовтень 2023 - 372 032,76 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.10.2023) ;
- листопад 2023 - 266 785,90 грн з ПДВ (акт надання послуги від 30.11.2023);
- грудень 2023 - 235 716,29 грн з ПДВ (акт надання послуги від 31.12.2023) .
Таким чином, звертаючись до суду з первісним позовом, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" стверджує, що загальна сума основного боргу складає 6 214 630,77 грн, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Крім того, позивач за первісним позовом нарахував 928 438,06 грн інфляційних втрат, 217 440,99 грн трьох відсотків річних, з урахуванням заяви останнього про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 14.11.2019 №2356 ТОВ «ЛЕ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА (на даний час ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ») видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).
Постановою №309 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Кодекс системи передачі.
Зазначений Кодекс регулює взаємовідносини оператора системи передачі (тобто, ПрАТ «НЕК «Укренерго») користувачів системи передачі (щодо планування, розвитку та експлуатації (у тому числі оперативно-технологічного управління) системи передачі у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а також приєднання та доступу до системи передачі.
Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління.
Разом з тим, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка регулює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, передбачено, що в електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Згідно з п. 18, 51, 52 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:
- об'єднана енергетична система України (далі - ОЕС України) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;
- об'єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа;
- диспетчерське управління - це оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
З наведеного вище випливає, що законодавчо визначеною умовою для здійснення диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України є наявність у суб'єкта господарювання фізично (а не в абстрактному, електронному або віртуальному вигляді) конкретного об'єкта електроенергетики, який має бути підключений до інших електростанцій, електричних мереж та інших об'єктів енергетики України, які, в свою чергу, також об'єднані між собою спільним режимом та централізованим управлінням цим режимом.
У свою чергу, трейдери - це учасники ринку електричної енергії, але не є ані користувачами системи передачі/розподілу, ані виробниками електричної енергії, проте виконують специфічну функцію - виключно перепродаж електричної енергії, не мають і не можуть мати підключених до об'єднаної енергетичної системи України об'єктів електроенергетики: електричної станції, електричної підстанції, електричної мережі.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» є трейдером, а не виробником або споживачем електричної енергії, не мало та не має жодного власного об'єкту електроенергетики, який підключений до ОЕС України.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні акти послуг, зокрема, від 31.12.2021, від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.07.2022, від 30.09.2022, від 30.10.2022, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, 31.07.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023 та від 31.12.2023.
ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» не заперечує факту отримання від ПАТ «НЕК «Укенерго» актів надання послуг за період грудень 2021 - грудень 2023 року, разом з тим, ці акти не були підписані та повернені ПрАТ «НЕК «Укренерго», оскільки, як вже зазначалося вище, такі послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» не надавалися та не могли надаватися фізично через відсутність у ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» об'єктів електроенергетики, які підключені до ОЕС України.
Судом встановлено, що свої зауваження щодо ненадання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» щомісячно зазначало у Повідомленнях щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, які надавалися ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДИНГ» з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Так, ПрАТ «НЕК «Укренерго» додано до позовної заяви щомісячні Повідомлення щодо планового обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передбачені пунктом 2.6. договору, за період з січня 2022 року до серпня 2023 року, в яких зазначено за перші три місяці планові обсяги послуг - 20 000 МВт*год, 4 000 МВт*год та 3 000 МВт*год, а починаючи з квітня 2022 року до серпня 2023 - 0 МВт*год.
При цьому в усіх без винятку згаданих повідомленнях міститься позначення «Послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не надається».
Крім того, суд, проаналізувавши зміст оспорюваного договору, зокрема, розділ про права та обов'язки сторін, дійшов висновку про те, що для його виконання сторонами у ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» має бути відповідне обладнання, яке підключене до ОЕС України - енергоблоки, енергоустановки, паливо, котли, засоби обліку електричної енергії, схеми з'єднань об'єкту електроенергетики, відповідний персонал, який обслуговує таке обладнання та взаємодіє із оператором системи передач тощо.
Водночас, відповідач за первісним позовом не має жодного електричного обладнання, підключеного до ОЕС України, відповідного персоналу для його обслуговування та взагалі об'єктів, про які йдеться у пунктах 3.2.1 -3.3.12 оспорюваного договору, що унеможливлює надання та отримання спірних послуг.
Більше того, жодного доказу (лічильник, його номер, адресу розташування об'єкту, його номер або інші ідентифікуючі ознаки, тощо), який би підтверджував, що ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» має певний об'єкт електроенергетики, який підключений до ОЕС України, ПрАТ «НЕК «Укренерго» не надало; у спірному договорі та додатках до нього такі дані також не відображені.
Крім того, господарським судом враховується те, що оплата трейдером послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не відповідає ст. 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, стороною якого є Україна, виходячи з наступного.
07.02.2020 НКРЕКП прийнято постанову №360, якою внесено певні зміни до Кодексу системи передачі у розділі ХІ:
« 1. у главі 5:
1) в абзаці другому пункту 5.1 слова «її експорту, імпорту та транзиту» замінено словами «експорту електричної енергії»;
2) пункт 5.3 викладено в такій редакції:
« 5.3. Послуги з передачі електричної енергії надаються ОСП на підставі договору між ним та:
• ОСР;
• електропостачальником;
• споживачем електричної енергії, який має намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку незалежно від точки приєднання;
• споживачем електричної енергії, оператором системи якого є ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку);
• виробником електричної енергії для забезпечення власних потреб електричних станцій, що заживлені від мереж ОСР/ОСП, а також власних потреб електричних станцій у випадку відсутності генерації;
• трейдером/електропостачальником/виробником, що здійснює експорт електричної енергії в обсягах експорту електричної енергії.
• Зі споживачами, які купують електричну енергію в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку, для яких оператором системи є ОСП, ОСП укладає договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку.
3) абзац третій пункту 5.6 замінено дев'ятьма новими абзацами такого змісту:
«Обсяг послуг з передачі електричної енергії визначається:
• для ОСР - на підставі даних щодо обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами ОСР;
• для електропостачальників - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, крім обсягів споживання електричної енергії споживачами, оператором системи яких є ОСП;
• для електропостачальників, які постачають електричну енергію споживачам, оператором системи яких є ОСП, та які відповідно до договору електропостачальника про надання послуг з передачі електричної енергії (укладеного відповідно до Правил роздрібного ринку) оплачують послуги з передачі електричної енергії ОСП через електропостачальника, - на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами електропостачальника;
• для споживачів електричної енергії, які купують електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання - на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами (з урахуванням втрат електричної енергії в мережах споживача);
• для споживачів електричної енергії, оператором системи яких є ОСП, які купують електричну енергію в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку та відповідно до договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії самостійно (напряму) оплачують послуги з передачі електричної енергії ОСП, - на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами по точках приєднання, по яких оператором системи є ОСП (з урахуванням втрат електричної енергії в мережах споживача);
• для виробників електричної енергії - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії та обсягів електричної енергії для забезпечення власних потреб електричних станцій, що заживлені від мереж ОСР/ОСП, а також власних потреб електричних станцій у випадку відсутності генерації;
• для трейдерів - на підставі даних щодо обсягів експорту електричної енергії.
З цією метою використовуються дані комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку»;
2. у главі 6:
1) абзац четвертий пункту 6.2 замінено двома абзацами такого змісту:
• «трейдером/електропостачальником/виробником, що здійснює імпорт та/або експорт електричної енергії в обсягах імпорту/експорту електричної енергії;
• споживачем, для якого оператором системи є ОСП.».
У зв'язку з цим абзац п'ятий постановлено вважати абзацом шостим;
2) пункт 6.5 доповнено новими абзацами такого змісту:
«Обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається:
• для виробників - як обсяг відпущеної електричної енергії, обсяг імпорту та/або експорту електричної енергії;
• для операторів систем розподілу - як обсяг розподіленої електричної енергії, обсяг купівлі електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами оператора системи розподілу та обсяг електричної енергії для господарчих потреб ОСР;
• для споживачів, оператором системи яких є ОСП, - як обсяг спожитої електричної енергії;
• для електропостачальників та трейдерів - як обсяг імпорту та/або експорту електричної енергії.
Для визначення обсягу наданої послуги використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
Споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР, окремо не сплачують послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління».
Також, з метою приведення у відповідність типових договорів з надання послуг з передачі та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління зміненим положенням Кодексу системи передач, НКРЕКП були затверджені зміни до типових договорів, які є додатками 5 та 6 до вказаного Кодексу.
Фактично зазначеними змінами до Кодексу системи передач встановлено обов'язковість оплати експортерами та імпортерами тарифу на диспетчерське (оперативно-технологічне) управління та експортерами тарифу на передачу електричної енергії, виходячи із обсягу експорту та/або імпорту електричної енергії, що не відповідає положенням Закону України «Про ринок електричної енергії» та ст. 41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.
Не погоджуючись із вказаною постановою НКРЕКП, ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» у жовтні 2021 року, тобто, перед підписанням спірного договору, оскаржило її у судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 визнано протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 07.02.2020 №360 Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі в частині змін до пунктів 5.1, 5.3, 5.6 глави 5, пунктів 6.2, 6.5 глави 6 розділу XI, та змін до додатків 5 та 6 Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2023 у справі № 640/27130/21 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 змінено, виключено із абзацу другого резолютивної частини слова з моменту прийняття. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 у справі № 640/27130/21 залишено без змін.
У подальшому як НЕК «Укренерго», так і НКРЕКП неодноразово подавали касаційні скарги про скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №640/27130/21. Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (від 25.04.2023, від 16.05.2023, від 06.06.2023) у справі № 640/27130/21 було відмовлено у відкритті касаційних проваджень за всіма касаційними скаргами НЕК Укренерго та НКРКЕП про скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №640/27130/21.
Отже, постанова НКРЕКП від 07.02.2020 № 360 про внесення змін до Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, яка є нормативно-правовим актом, визнана судом протиправною та нечинною.
Не відповідатиме вимогам частин 1-3 статті 11 ГПК України застосування нормативно-правового акта, який не відповідає принципу верховенства права (є протиправним), прийнятий суб'єктом владних повноважень поза межами його повноважень та всупереч встановленому законом порядку, що вже встановлено судовими рішеннями у справі №640/27130/21, які набрали законної сили.
У цьому випадку покладення на відповідача обов'язку з виконання Постанови НКРЕКП від 07.02.2020 №360 не відповідатиме вимогам статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки така Постанова не відповідає вимозі законності), що встановлено судовими рішеннями у справі №640/27130/21), дотримання якої є однією з обов'язкових умов допустимого втручання у право на мирне володіння майном.
Суд зазначає, що застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним.
Аналогічний висновок щодо неможливості застосування нормативно-правового акта в часі, визнаного протиправним та нечинним в судовому порядку, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №150/3828/18.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги вищезазначене, висновки Верховного Суду щодо неможливості застосування до особи положень нормативно-правового акта в часі, визнаного в судовому порядку протиправним та нечинним, слід зазначити, що постанова НКРЕКП №360 не може бути застосована до учасників ринку саме з моменту її прийняття, оскільки в іншому випадку учасники ринку електричної енергії, на яких поширюється дія положень Змін до КСП, змушені були б виконувати незаконний нормативно-правовий акт, що, в свою чергу, є грубим порушенням ст.19 Конституції України.
Таким чином, постанова НКРЕКП №360 не може бути застосована до експортерів з моменту прийняття (07.02.2020) з огляду на її незаконність. Вимоги про сплату коштів на підставі протиправного та нечинного нормативно-правового акта не відповідають критерію добросовісності та не підлягають задоволенню виходячи зі змісту частини третьої статті 13 ЦК України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, та виходячи зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України, відповідно до якої суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Частина друга статті 265 КАС України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним (пункт 84 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Логічно зазначити, що в усіх правових демократичних державах діє принцип Право не виникає з правопорушення. Це означає, що незаконні рішення владного суб'єкта не можуть надавати йому чи іншому владному суб'єкту права на отримання від відповідача грошових коштів (у даному випадку коштів).
Аналогічна позиція викладена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 914/935/20, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області ввід 01.11.2023. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.05.2024 зазначені ухвалу і постанову залишено без змін.
Підсумовуючи наведене вище, а також зважаючи на те, що ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» є трейдером електричної енергії, який не має жодного об'єкту, підключеного до ОЕС України, що, в свою чергу, унеможливлює отримання ним послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, певного обладнання, персоналу, беручи до уваги, що позивачем не доведено належними доказами надання послуг з диспетчеризації у заявленому ним розмірі, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості за договором № 1377-03073 від 02.12.2021 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у розмірі 6 214 630,77 грн основного боргу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо решти заявлених вимог про стягнення 217 440,99 грн 3% річних та 928 438,06 грн інфляційних нарахувань, то вони є похідними від основної вимоги та відповідальністю за невиконання основного зобов'язання, а тому у їх задоволенні слід також відмовити.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання недійсним договору №137-03073 від 02.12.2021.
В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" вказує, що вважає договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №137-03073 від 02.12.2021 із подальшими змінами таким, що порушує його права і інтереси, суперечить нормам національного законодавства, міжнародному договору, порушує зобов'язання України на міжнародному рівні, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним.
Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що зі сторони ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» оспорюваний договір був укладений лише формально, за відсутності існування реального об'єкту електроенергетики, який би був підключений до ОЕС України і необхідного персоналу для його обслуговування, та, як наслідок - за відсутності наміру настання реальних правових наслідків, а лише через тиск на підприємство ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та НКРЕКП, тобто, виключно з метою уникнення негативних наслідків у вигляді позбавлення ліцензії для здійснення трейдерської діяльності НКРЕКП у порядку Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», п. 2.2 Ліцензійних Умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених Постановою НКРЕКП 27.12.2017 №1468.
Наведена обставина, на думку позивача за первісним позовом, підтверджується листом ПрАТ «НЕК «Укренерго» №01/49771 від 04.11.2021, актом НКРЕКП позапланової невиїзної перевірки №94 від 10.02.2023 за період 08.02.2020 по 05.02.2023, листом НКРЕКП №16736/14.21/7-22 від 13.12.2022.
ТОВ «ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ» вважає, що укладення сторонами оспорюваного договору, який суперечить вимогам національного та міжнародного законодавства, сторони якого не мали на меті настання реальних правових наслідків, є порушенням частин першої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто правомірність правочину презюмується. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до п.1.1 договору, укладеного між сторонами, цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим договором виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами користувача у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - Послуга).
Судом встановлено, що спірний договір підписаний власноручним та електронним підписом уповноваженої особи позивача за первісним позовом - Д.О. Кулаковим із засвідченням печатки останнього.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Проте позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами наявності умислу з певним спрямуванням волі у нього та відповідача.
Підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину.
Правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справі №522/25151/14.
Недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 червня 2020 року у справі № 177/1942/16-ц.
Суд звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом не довів наявність підстав недійсності в момент вчинення правочину, а також не довів ознак фіктивності зазначеного договору, тому відсутні підстави для визнання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №137-03073 від 02.12.2021 недійсним.
Стосовно інших доводів учасників справи в частині визнання договору недійсним, суд враховує усталену практику Європейського Суду, відповідно до якої у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. При цьому, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 р. у справі "Серявін проти України").
Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №137-03073 від 02.12.2021, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" задоволенню не підлягають.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного та зустрічного позову залишаються за позивачами за первісним та зустрічним позовом.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У первісному позові відмовити повністю.
2. У зустрічному позові відмовити повністю.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227).
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІМЕКС ТРЕЙДІНГ" (01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2, офіс 404, ідентифікаційний код 43265997).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.01.2025
Суддя І.О. Андреїшина