вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
"31" січня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/70/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Фізична особа ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Дослідивши матеріали заяви, суд уважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства регулюються питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Так, ОСОБА_1 , як фізична особа, звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку, визначеному Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Обґрунтовуючи заяву зазначає, що загальний розмір її заборгованості складає 816 614,98 грн.
Суд звертає увагу заявника на те, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбаченим Кодексом України з процедур банкрутства.
У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.2 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Закон же зобов'язує заявника вказати такі факти за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
Відсутність викладу у заяві обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців є перешкодою прийняття заяви.
У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу конкретних обставин (фактів) про те, що існують інші (конкретні і підтверджені доказами) обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.4 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Також із поданих матеріалів слідує, що заявником не надано доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як це визначено пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно з абзацом третім статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 45 420,00 гривень (3 028,00 грн. х 5 х 3 міс.).
Положеннями частини 3 статті 116 КУзПБ передбачено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У заяві про неплатоспроможність заявник просить затвердити кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О. та призначити його керуючим реструктуризацією боргів. На підтвердження виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ щодо подання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, заявник надав угоду про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність від 01-15/16 р. (далі - Угода), укладену між заявником та арбітражним керуючим.
З цього приводу суд зазначає, що інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
У пункті 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/726/20 від 19.11.2020, на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено, що боржник не позбавлений можливості укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відтак, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим у питанні авансування грошової винагороди, однак така можливість ставиться у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Таким чином, суду необхідно встановити наявність у боржника майна, яке може бути реалізоване у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Проте, згідно з поданої заяви майно і грошові кошти, які б належали заявнику і могли би бути використані для проведення розрахунків з арбітражним керуючим, відсутні. Таким чином, заявником не надано доказів спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору.
Разом з тим, судом встановлено, що подана угода та додаткова угода до неї, не місятть підпису заявника.
З огляду на викладене, надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Оглянувши подані заявником декларації за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, суд констатує, що декларації не містять відомостей, щодо фінансових зобов'язань, отримання коштів, сплати відсотків у зв'язку з укладенням кредитних договорів.
З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) надати декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заповнені з урахуванням вищенаведених висновків суду.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Частиною 3 статті 124 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Однак, доданий до заяви проект плану реструктуризації боргів заявника наведеним вимогам не відповідає, не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, у тому числі щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Таким чином, фактично ніякої реструктуризації боргів (у вигляді заходів, передбачених статтею 124 КУзПБ) заявник не запропонував. Як і не вказав всіх необхідних відомостей передбачених ст. 124 КУзПБ.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20 викладено правовий висновок про те, що суть відновлення платоспроможності боржника полягає у створенні можливості відновити його задовільний фінансовий стан без оголошення банкрутом. У справі про неплатоспроможність обов'язково відбувається судова процедура реструктуризації боргів боржника з метою відновлення його платоспроможності (що випливає з ч. 4 ст. 116, ст. 124, ст.ст. 126-129 Кодексу) та може запроваджуватися процедура погашення боргів боржника внаслідок визнання фізичної особи-боржника банкрутом (ст. 130 Кодексу).
У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
З огляду на вищенаведене, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації та його неподання на розгляд кредиторам свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується. Невиконання мети попередньої процедури (реструктуризації боргів) виключає можливість переходу до іншої процедури (погашення боргів) у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Нормами ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 34,37, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
3. Встановити ОСОБА_1 , смт. Міжгір'я (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання:
3.1 - доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, вказати у заяві реквізити цих документів та вказати у заяві конкретні дати припинення їх погашення;
3.2 -доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;
3.3 - декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заповнені належним чином із внесенням до відповідних розділів декларації відомостей про витрати боржника за фінансовими зобов'язаннями з повернення кредитів та про доходи, за рахунок яких були виконані зобов'язання перед кредиторами (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині даної ухвали);
3.4 - проект плану реструктуризації боргів, який би містив інформацію та пропозиції щодо реструктуризації боргів, заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, та інші відомості, які визначені у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набрала законної сили 31.01.2025, оскарженню не підлягає.
Суддя Ремецькі О.Ф.