Справа № 199/8821/24
(2-а/199/20/25)
іменем України
31.01.2025 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2
У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову №804 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 25.10.2024 його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст.210-1 КУпАП через те, що він в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч.10 ст.1, ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не став своєчасно на військовий облік в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Позивач не згоден з вищевказаною постановою по справі про адміністративне правопорушення і вважає її незаконною, та такою, яка підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю, з огляду на наступне.
Позивач з 31.03.2006 і по теперішній час зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в АДРЕСА_2 .
З 11.01.2006 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_3 за своїм зареєстрованим місцем проживання.
12.07.2024 на виконання свого обов'язку, передбаченого абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо уточнення даних, позивач вчасно уточнив свої персональні дані через застосунок «РЕЗЕРВ+», надавши всі актуальні про себе відомості. Утім, після уточнення персональних даних з'ясувалося, що з невідомих причин відомості про позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних і військовослужбовців відсутні.
03.10.2024 ОСОБА_1 з власної ініціативи прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , і у той же день був направлений на медичний огляд, який фактично тоді ж 03.10.2024 був ним і пройдений майже у повному обсязі, але є очевидним, що для направлення військовозобов'язаного на медичний огляд конкретним РТЦК та СП такий військовозобов'язаний має перебувати на військовому обліку у цьому ТЦК та СП.
24.10.2024 позивач за власної ініціативи знову прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою подання заяви на видачу паперового військово-облікового документу та подання заяви на відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як здобувач освіти. Однак працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 йому було усно відмолено у прийнятті документів на відстрочку у зв'язку з тим, що він не перебуває на обліку у даному ІНФОРМАЦІЯ_4 і спочатку йому потрібно сплатити штраф, а потім його поставлять на облік у даному ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тоді ж в нього вилучили оригінал Приписного посвідчення НОМЕР_1 та наполягли на поданні заяви про взяття (постановку) його на військовий облік, яку він подав разом з заявою про видачу військово-облікового документу.
Того ж дня, 24.10.2024 відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було складено Протокол про адміністративне правопорушення №б/н, який складено з порушенням вимог чинного законодавства України.
Незважаючи на пояснення позивача, ігноруючи факт того, що позивач з 2006 року перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що він вчасно уточнив свої персональні дані, 25.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було винесено оскаржувану Постанову № 804 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024. Утім, ані з Протоколу, ані з оскаржуваної Постанови не є зрозумілими місце і час (момент) вчинення правопорушення позивачем, його сутність, а також його склад та ознаки, що є ключовим при притягненні особи до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним, оскільки позивача було незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, він просив суд задовольнити позовну заяву, скасувати постанову № 804 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2024 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № 804 від 25.10.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
27.12.2024 представником відповідача Носенко В.О. через систему «Електронний суд» надано до суду заяву про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи №199/8821/24 в підсистемі «Електронний суд». Утім, матеріали адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № 804 від 25.10.2024 відповідно до ухвали суду від 11.11.2024 станом на 31.01.2025 суду не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.10.2024 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол №б/н про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 через те, що він в порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч.10 ст.1, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами), ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не став своєчасно на військовий облік в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
25.10.2024 постановою №804 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016 та № 1487 від 30.12.2022.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що ухвалою від 11.11.2024 у відповідача було витребувано належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № 804 від 25.10.2024. Утім, у встановлений судом строк від відповідача не надійшло жодного документа, який стосується суті пред'явлених позовних вимог та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Натомість з наявних матеріалів справи неможливо перевірити та встановити чи дійсно ОСОБА_1 порушено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ч.10 ст.1, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами), ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .
У зв'язку з вищевикладеним, за результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає, що як факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.
Також, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 24.10.2024 №б/н позивача було викликано на розгляд його справи про адміністративне правопорушення на наступний день, 25.10.2024 на 09:00 год., з огляду на що, суд вважає, що ОСОБА_1 де-факто не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи своєчасно, оскільки розгляд справи призначено менш ніж через три доби з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, оскаржувана постанова №804 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №804 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 25.10.2024 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17000,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 31 січня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_4 .
Суддя О.Б.Подорець