Справа № 199/542/25
(3/199/612/25)
іменем України
30.01.2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянки України, «Чіз Вайн» бухгалтер, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №751303 від 19.12.2025 слідує, що «19.12.2024 року приблизно о 21-04 годин, за адресою: м. Дніпро, вул. Файнберга, 11, ОСОБА_1 будучі матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила вчинення сином адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: ОСОБА_2 , керував ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керувати транспортним засобом та ніколи не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.1а ПДР України та ст.. 15 ЗУ «Про дорожній рух», та якому на момент вчинення адміністративного правопорушення виповнилось 14 років.
ОСОБА_1 до суду не з'явилась, при цьому, суд зазначає, що замість неї з'явився її чоловік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та повідомив, що його дружина, ОСОБА_1 дійсно отримала судову повістку та смс-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 30.01.2025 року о 8 годині 30 хвилин, але не змогла з'явитись, у зв'язку із поганим самопочуттям та відчуттям сорому.
Вважаю, що ОСОБА_1 була судом належним чином повідомленна про виклик у судове засідання на 30.01.2025 року, оскільки судова повістка без виконання на адресу суду за будь-яких підстав повернута не була, та остання отримала смс-повідомлення про виклик.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за її відсутності.
Суд вважає, такі дії ОСОБА_1 , як усталену практику щодо штучного затягування часу та створення умов для спливу часу для притягнення до адміністративної відповідальності, а також намагання останньої уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вказані дії ОСОБА_1 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 не бажає з'являтись у судове засідання, що слід вважати ухиленням від явки до суду та намагання уникнути відповідальності за скоєне нею адміністративне правопорушення, враховуючи розумні строки розгляду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП її участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у її відсутність.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 не зверталась до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 30.01.2025, щодо наміру ОСОБА_1 особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_1 та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для її притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
ОСОБА_1 скористалась наданими їй правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_1 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_1 була належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилась в судове засідання, не бажає з'являтись у судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП її участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
Обставини справи підтверджуються наступники доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №751303 від 19.12.2025,що оформлений згідно з вимогами КУпАП та засвідчений підписами ОСОБА_1 . Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла;
-- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.12.2025 року, про те, що 19.12.2024 року її набрав син, ОСОБА_2 , та повідомив, що його було затримано співробітниками патрульної поліції з приводу того, що він керував транспортним засобом, який належав його другові.
- рапортом ЄО №35209 від 19.12.2024 року.
Дослідивши докази, вважаю, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, як вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
При цьому, суд зазнчає, що ОСОБА_2 порушив ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Водночас, ОСОБА_2 було порушено ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», тобто, керування автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи обставини справи, відношення правопорушниці до скоєного правопорушення, особу правопорушниці ОСОБА_1 , яка не прибула у судове засідання, відчуття сорому, пояснення, які були надані батьком неповнолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що він є військовослужбовцем та дуже рідко буває в дома, та обіцяє, що його дружина та він візьмуться за виховання свого сина, та проведуть йому виховну бесіду, а також, відсутність відомостей про її притягнення у минулому до адміністративної відповідальності, у тому числі за аналогічні правопорушення, тому вважаю що до ОСОБА_1 можливо застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати нею штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.Л.Воробйов
30.01.2025