вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
31.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4641/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрейнекспорт", м. Київ
до Фермерського господарства "Агропартнер Плюс 21", Дніпропетровська область, смт. Петриківка
про стягнення 137 139,54 грн
Представники:
від позивача: Гресь О.В.;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогрейнекспорт" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Агропартнер Плюс 21" про стягнення 137 139,54 грн, з яких: 100 000,00 грн - основний борг, 5846,99 грн - пеня за порушення строків поставки, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків поставки, 5846,99 грн - пеня за порушення строків повернення попередньої оплати, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків повернення попередньої оплати, 1090,16 грн - 3% річних, 4355,40 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 01/04-2024 від 01.04.2024.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 22.10.2024, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 11.12.2024 відзив відповідач до суду не подав.
Суд ухвалою від 11.12.2024 постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 08.01.2025.
Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу (від 11.12.2024) - 19.12.2024, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (59-1).
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 11.12.2024, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
31.12.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 07.01.2025 клопотання позивача задовольнив.
В підготовче засідання 08.01.2025 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. 08.01.2025 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 08.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 29.01.2025, ухвалено провести судове засідання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогрейнекспорт» в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судове засідання 31.01.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
01.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогрейнекспорт" (покупець) та Фермерським господарством "Агропартнер Плюс 21" (постачальник) було укладено договір поставки № 01/04-2024 (далі - договір).
Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити па користь постачальника вартість товару в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. договору).
Товар постачається окремими партіями. Найменування, кількість одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість кожної окремої партії товару зазначається у видаткових накладних (п. 1.2. договору).
Заявка на купівлю товару формується покупцем та передається постачальнику по електронній пошті або по телефону в усній формі. Постачальник в той самий спосіб протягом 1 (одного) дня повинен підтвердити постачальнику можливість виконання заявки або повідомити про неможливість виконання заявки повністю чи частково. У разі підтвердження заявки постачальник виставляє покупцю відповідний рахунок (п. 2.1. договору).
Постачальник передає у власність покупця товар за видатковою накладною протягом 3 (трьох) днів з моменту здійснення покупцем на користь постачальника оплати (попередньої оплати) за товар відповідно до виставленого рахунку (п. 2.2. договору).
У випадку якщо покупець здійснив оплату (попередню оплату) за товар, проте постачальник з поважних причин не може здійснити поставку товару в цілому або частково, - постачальник повідомляє про це покупця у письмовій формі (в тому числі листом на електронну адресу покупця) та в цей же день повертає покупцю оплату (попередню оплату) за товар (п. 2.3. договору).
Покупець має право відмовитися від прийому товару у будь-який час та з будь-яких підстав до моменту прийняття товару за видатковою накладною. Про відмову від прийому товару покупця повідомляє постачальника у письмовій формі (в тому числі листом на електрону адресу постачальника), - у такому випадку постачальник в день отримання від покупця такого повідомлення повертає покупцю оплату (попередню оплату) за товар (п. 2.4. договору).
Прийом-передача товару по кількості здійснюється на підставі видаткових накладних. Право власності на товар (у тому числі усі пов'язані із ним ризики) переходить до покупця з моменту отримання товару від постачальника чи видатковою накладною (п. 2.6. договору).
Ціна (вартість) товару є договірною та зазначається сторонами у видаткових накладних (п. 3.1. договору).
Усі розрахунки за договором здійснюються сторонами в національній валюті України, у безготівковій формі (п. 3.2. договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з моменту підписання видаткових накладних (п. 3.3. договору).
Сторони за власним бажанням та взаємною згодою можуть визначити (узгодити) будь-які інші умови проведення розрахунків шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору (п. 3.5. договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим договором (п. 4.1. договору).
У разі якщо постачальник не передав товар у власність покупця у визначений договором строк, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% від вартості такого товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості такого товару (п. 4.3. договору).
За порушення строків повернення оплати (попередньої оплати) за товар постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% від вартості такого товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості такого товару (п. 4.4. договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2034, але у будь-якому випадку в частині виконання зобов'язань сторін - до повного їх виконання (п. 7.1. договору).
Якщо за 15 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, то договір вважається автоматично пролонгований на кожний наступний календарний рік (п. 7.2. договору).
Зміни та доповнення у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюється у вигляді додаткової угоди до договору. Додаткові угоди та/або додатки до цього договору є його невід'ємними чистинами та дійсні за умови, якщо вони складені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін (п. 7.3. договору).
Позивач зазначає, що 03.06.2024 здійснив на користь відповідача попередню оплату товару на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 492 від 03.06.2024 (а.с. 22), однак, відповідач в порушення умов договору товар на суму 100 000,00 грн не поставив, про неможливість поставки товару не повідомив, попередню оплату за товар у розмірі 100 000,00 грн не повернув.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 01 від 26.08.2024 (а.с. 24-29), в якій вимагав повернути попередню оплату.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної претензії позивач надав до суду копії опису вкладення, накладної Укрпошти та фіскальних чеків (а.с. 30-31), відповідно до яких вказаному поштовому відправленню присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 0210009612950. Відповідно до трекінгу поштового відправлення № 0210009612950 (а.с. 32) відповідач отримав вказану претензію 11.09.2024.
Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Як вказано вище, відповідно до п. 2.2. договору постачальник передає у власність покупця товар за видатковою накладною протягом 3 (трьох) днів з моменту здійснення покупцем на користь постачальника оплати (попередньої оплати) за товар відповідно до виставленого рахунку (п. 2.2. договору).
03.06.2024 позивач здійснив на користь відповідача попередню оплату товару на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 492 від 03.06.2024 (а.с. 22).
Таким чином, відповідно до п. 2.2. договору відповідач повинен був поставити позивачу товар у строк до 06.06.2024 включно (03.06.2024 + 3 календарних днів).
З огляду на викладене, зобов'язання з поставки товару є таким що настав.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Господарський суд зазначає, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Зобов'язання з повернення суми попередньої оплати відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки (до 06.06.2024 включно), який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 07.06.2024.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів поставки товару на суму 100 000,00 грн, а також доказів повернення попередньої оплати у розмірі 100 000,00 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 100 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки у розмірі 5846,99 грн за період з 06.06.2024 по 26.08.2024, штраф за порушення строків поставки у розмірі 10 000,00 грн, пеню за порушення строків повернення попередньої оплати у розмірі 5846,99 грн за період з 06.06.2024 по 26.08.2024 та штраф за порушення строків повернення попередньої оплати у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору у разі якщо постачальник не передав товар у власність покупця у визначений договором строк, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% від вартості такого товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості такого товару.
За порушення строків повернення оплати (попередньої оплати) за товар постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% від вартості такого товару, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості такого товару (п. 4.4. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку використано неправильні початкові дати періоду нарахування.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню за порушення строків поставки та за порушення строків повернення попередньої оплати за період з 06.06.2024 по 26.08.2024.
Як вказано вище, відповідно до п. 2.2. договору відповідач повинен був поставити позивачу товар у строк до 06.06.2024 включно (03.06.2024 + 3 календарних днів).
Також судом встановлено, що у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 07.06.2024.
Таким чином, початковою датою нарахування пені за порушення строків поставки та за порушення строків повернення попередньої оплати має бути 07.06.2024.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня за порушення строків поставки за період з 07.06.2024 по 26.08.2024 у розмірі 5773,22 грн та пеня за порушення строків повернення попередньої оплати за період з 07.06.2024 по 26.08.2024 у розмірі 5773,22 грн.
Розмір штрафу за порушення строків поставки та штрафу за порушення строків повернення попередньої оплати позивачем розраховано правильно.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 06.06.2024 по 16.10.2024 у розмірі 1090,16 грн та інфляційні втрати за період з 06.06.2024 по 30.09.2024 у розмірі 4355,40 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що він виконаний неправильно, а саме при здійснені розрахунку позивачем також використано не правильну початкову дату періоду нарахування.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних за період з 07.06.2024 по 16.10.2024 у розмірі 1081,97 грн.
Розмір інфляційних втрат позивачем розраховано правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 136 983,81 грн, з яких: 100 000,00 грн - основний борг, 5773,22 грн - пеня за порушення строків поставки, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків поставки, 5773,22 грн - пеня за порушення строків повернення попередньої оплати, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків повернення попередньої оплати, 1081,97 грн - 3% річних, 4355,40 грн - інфляційні втрати.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 3,33 грн (0,11 %), на відповідача - 3024,67 грн (99,89 %).
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 ,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №26/08/24 від 26.08.2024, додаткову угоду №1 від 16.10.2024, додаткову угоду №2 від 11.12.2024, додаткову угоду №3 від 06.01.2024, акт здачі-приймання робіт від 06.01.2025 на суму 15 000,00 грн, ордер серії АІ №1727246 від 16.10.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії Кс №11553/10 від 27.05.2024.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не було подано.
З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 15 000,00 грн несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 6,60 грн (0,11 %), на відповідача - 5993,40 грн (99,89 %).
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Агропартнер Плюс 21" (51800, Дніпропетровська область, смт Петриківка, вул. Берегова, буд. 23, ідентифікаційний код 44624676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрейнекспорт" (03195, м. Київ, вул. Рудницького Степана, буд. 6-Д, офіс 43/1, ідентифікаційний код 44941648) 146 001,88 грн, а саме: 136 983,81 грн, з яких: 100 000,00 грн - основний борг, 5773,22 грн - пеня за порушення строків поставки, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків поставки, 5773,22 грн - пеня за порушення строків повернення попередньої оплати, 10 000,00 грн - штраф за порушення строків повернення попередньої оплати, 1081,97 грн - 3% річних, 4355,40 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3024,67 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5993,40 грн, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 31.01.2025
Суддя І.В. Мілєва