25.12.07
Справа №АС15/625-07.
За позовом: Прокуратури Липоводолинського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі
До відповідача: Приватного виробничого сільськогосподарського кооперативу - агрофірми «Синівка», с. Синівка, Липоводолинський район
про стягнення 2900 грн 81 коп.
Суддя Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Пось А.В. - голова правління, паспорт серія МВ №221311, виданий Л.Долинським РВ УМВС України в Сумській області від 12.03.2004р.
прокурор - не з'явився
Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача просить стягнути з відповідача 2900 грн. 81 коп. заборгованості по страхових внесках за вересень 2007р.
Відповідач в судове засіданні 13.12.2007р. подав відзив на позов №168 від 03.12.2007р., в якому повідомив, що страхові внески за вересень 2007р. ним були перераховані у встановлені строки, що підтверджується платіжними дорученням №186 від 18.10.2007р. та №187 від 18.10.2007р., копії яких були долучені до матеріалів справи.
Позивач подав пояснення №3103/07-15 від 24.12.2007р., в якому зазначив, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. На підставі цього, сплачені відповідачем платіжними дорученням №186 від 18.10.2007р. та №187 від 18.10.2007р. кошти були зараховані в рахунок погашення фінансових санкцій та пені, нарахованих згідно рішень №60 від 16.05.2007р. та №61 від 16.05.2007р. Тобто, сума боргу зі страхових внесків за вересень 2007р. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІУ відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 2 ст. 17 вказаного Закону відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників страхових внесків об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.
Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 р. за № 64/8663.
Відповідач у встановлені строки зобов'язаний подавати позивачу розрахунки зобов'язання зі сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов'язань перед Пенсійним Фондом, але порушує строки сплати зазначеного платежу.
Факт заборгованості відповідача по сплаті внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування повністю підтверджується розрахунком відповідача за вересень 2007 року, згідно якого сума нарахованих внесків становить 2900 грн. 81 коп.
Таким чином, на день розгляду справи, самостійно узгоджена у розрахунку несплачена заборгованість відповідача по страхових внесках становить 2900 грн. 81 коп.
Позивач подав пояснення №3103/07-15 від 24.12.2007р., в якому зазначив, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. На підставі цього, сплачені відповідачем платіжними дорученням №186 від 18.10.2007р. та №187 від 18.10.2007р. кошти були зараховані в рахунок погашення фінансових санкцій та пені, нарахованих згідно рішень №60 від 16.05.2007р. та №61 від 16.05.2007р. Тобто, сума боргу зі страхових внесків за вересень 2007р. відповідачем на момент розгляду справи не сплачена.
Відповідне положення закріплене у ч. 5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в п. 10.11 розділу 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663 яким передбачено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прострочена заборгованість (недоїмка) стягується в примусовому порядку; орган Пенсійного фонду має право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Тому, враховуючи викладене, заперечення відповідача не можуть бути взяті судом до уваги, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного виробничого сільськогосподарського кооперативу - агрофірми «Синівка» (45233, Сумська область, Липоводолинський район, с. Синівка, вул. Карла Маркса, 1, код 03777373) на користь Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі (42500, Сумська область, смт. Липова Долина, вул. Леніна, 46, код 21129519) 2900 грн. 81 коп. заборгованості.
3.Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
4.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО
Повний текст постанови підписано 25.12.2007 року.