Справа № 646/6781/24 № провадження 2/646/2628/2024
про виправлення описки у заочному рішенні
31 січня 2025 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря судового засідання Святолуцької К.С.,
розглянувши питання про виправлення описки в заочному рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 у цивільній справі № 646/6781/24 за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» заборгованість за спожиту електроенергію у сумі 4269 грн. 41 коп. та судові витрати у виді судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.
Проте при виготовленні тексту заочного рішення було допущено описку, а саме: невірно вказано найменування позивача у вступній частині, першому абзаці описової частини та у першому абзаці резолютивної частини, як Акціонерне товариство «Харківенергозбрут» тоді як вірне найменування позивача: «Акціонерне товариство «Харківобленерго».
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Враховуючи, що виправлення описки проводиться за ініціативою суду, суд вважає за можливе виправлення описки провести без виклику сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Поняття «описка» та «арифметична помилка» різняться за своєю суттю. Описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.
Суд може виправити лише ті помилки, яких він сам припустився.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільнихсправах» від 18 грудня 2009 року №14 передбачено, що, вирішуючи питання про виправлення описки чи арифметичної помилки, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Допущена описка в рішенні суду є технічною та її виправлення не впливає на зміст рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що в вступній частині, першому абзаці описової частини та у першому абзаці резолютивної частини заочного рішення допущена описка, а також, що виправлення описки не змінює змісту даного рішення, тому допущена описка підлягає виправленню.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд
постановив:
Виправити помилку, допущену в вступній частині, першому абзаці описової частини та у першому абзаці резолютивної частини, а саме вважати вірним найменування позивача: «Акціонерне товариство «Харківобленерго».
Ухвала є невід'ємною частиною судового рішення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Суддя А.О. Шиховцова