Справа №: 398/2910/23
провадження №: 1-кп/398/117/25
Іменем України
"30" січня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000179 від 29.01.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бережинка Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 24.11.2006 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 15.01.2007 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 29.10.2007 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, 07.06.2011 року звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2011 року з невідбутою частиною покарання 8 місяців 11 днів;
- 04.04.2016 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 23.08.2017 року по відбуттю покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України
ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену в установленому порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин:
06 січня 2023 року близько 11 годин 30 хвилин, в період дії на території України воєнного стану, перебуваючи неподалік будинку №67 по проспекту Соборний в м. Олександрія Кіровоградської області, біля першого під'їзду, помітив відчинене підвальне приміщення, де знаходились речі потерпілої ОСОБА_5 . Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в цілях власної наживи та з метою незаконного збагачення, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись в тому, що його дії не помічені сторонніми особами та мають таємний характер, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки ОРРО А31, модель СРН2015, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , який лежав на лавці в приміщенні підвалу, вартість якого згідно з висновком експертизи №2253 від 16.05.2023 року складає 2 910,00 грн. Після цього, ОСОБА_4 разом з викраденим майном залишив місце вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась. Подала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає, просила суд призначити обвинуваченому покарання на власний розсуд.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, заслухавши показання обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена повністю.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. За місцем проживання скарг та заяв щодо нього не надходило. Працює не офіційно. Не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря психіатра, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, має не зняту та непогашену судимість.
Згідно з досудовою доповіддю від 29.01.2025 року ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. На думку органу пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, однак вважає за можливе звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи: характеру і тривалості злочинного посягання, наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням потерпілій особі, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, щодо якого скарг і заяв за місцем проживання не надходило, його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро розкаявся, наявність обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк, з покладенням на нього обов'язків у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2023 року (справа №398/2432/23, провадження №1-кс/398/630/23), на мобільний телефон марки ОРРО А31, модель СРН2015, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 .
Речові докази:
- мобільний телефон марки ОРРО А31, модель СРН2015, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (квитанція від 14.06.2023 року) - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- коробку від мобільного телефону марки ОРРО А31, модель СРН2015, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , яка передана під зберігальну розписку власнику ОСОБА_5 - залишити останній.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в 30-денний строк з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1