Справа №: 398/3987/17
провадження №: 2/398/351/25
Іменем України
"23" січня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шинкаренко І.П., за участю секретаря судового засідання Черткова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 26302 грн 30 коп, яка виникла станом на 07.11.2017 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 30.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно умов договору банк надав відповідачу кредит в сумі 300 грн 00 коп у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В свою чергу відповідач зобов'язався повернути банку кредитні кошти у строки передбачені кредитним договором згідно графіку платежів та сплатити відсотки за його користування та інші платежі визначені договором. У зв'язку з тим що позичальник не виконує свої зобов'язання по кредитному договору виникла прострочена заборгованість, яка станом на 07.11.2017р. становить 26302 грн 30 коп та складається з:
- заборгованості за кредитом в сумі 298 грн 13 коп;
- заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 20375 грн 49 коп;
- заборгованості за пенею і комісією в сумі 3900 грн 00 коп,
а також штрафів, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, в розмірі: 500 грн - фіксована частина, 1228 грн. 68 коп. - процентна складова.
Ухвалою суду від 12.12.2017 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
01.03.2018 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено заочне рішення.
17.06.2024 року за заявою адвоката Кошеленко А.В., яка діє в інтересах відповідача, ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області заочне рішення скасовано. Розгляд справи призначено порядку в спрощеного провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 вересня 2024 року № 551-р призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень судді Нероди Л.М. та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2024 року головуючим суддею визначено Шинкаренко І.П.
Ухвалою судді від 30 вересня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах наявна заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, ОСОБА_2 подала до суду заяву, просила судовий розгляд провести без її участи, проти задоволення позову заперечує. Відповідач не скористалась своїм правом та не надала відзив на позовну заяву Проте в матеріалах наявні письмові пояснення представника відповідача від 22 січня 2022 року щодо перегляду заочного рішення, відповідно до яких представник заперечує факт укладання кредитного договору між сторонами по справ, крім того зазначає, що ОСОБА_1 підписала заяву від 30.04.2013 про надання банківських послуг, проте вказана заява не містить умови договору користування кредитом, сплати відсотків та відповідальності за порушення зобов'язань. Надані до суду витяг з Умов та правил надання банківських послуг не мітить дати їх складання/затвердження. А також підпису відповідача про ознайомлення, що свідчить про її не обізнаність із кредитними зобов'язаннями.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено і у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-16 цс 15. Вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто банк міг додати до позовної заяви витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 30.04.2013 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку. Дана анкета-заява містить анкетні дані відповідача, її контактну інформацію.
Складовими кредитного договору, на які посилається позивач, зазначені в заяві, яку підписала відповідач, а саме: Пам'ятка клієнта, Умови і правилами надання банківських послуг та Тарифи банку.
Заява від 30.04.2013, яку підписала відповідач ОСОБА_1 , не містить відмітки про отримання зазначеної пам'ятки, так само як і відмітку про обрану відповідачем картку серед запропонованих: «Унівесальна», Пенсійна картка, Картка Gold, Зарплатний пакет, Послуга накопичення «Копилка», Ідентифікація із паспортом, ні розміру кредиту та розміру процентної ставки за користування кредитом, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, в тому числі пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування та інші.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач не оспорюючи підписання анкети - заяви б/н від 30.04.2013 року, не погоджується з отриманням кредиту.
Із розрахунку заборгованості позивача за Договором №б/н від 30.04.2013 вбачається, що станом на 07.11.2017 року загальна сума заборгованості відповідача за вказаним договором становить 26302,30 гривень, з яких: 26302 грн 30 коп та складається з:
- заборгованості за кредитом в сумі 298 грн 13 коп;
- заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 20375 грн 49 коп;
- заборгованості за пенею і комісією в сумі 3900 грн 00 коп,
а також штрафів, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, в розмірі: 500 грн - фіксована частина, 1228 грн. 68 коп. - процентна складова.
Проте, з наданих позивачем доказів, суд позбавлений можливості встановити факт отримання відповідачкою у справі кредитних коштів та їх суми, оскільки в анкеті-заяві від 30.04.2013 року взагалі не вказано вид обраної банківської послуги та суми кредитного ліміту, встановленого на відповідну картку, так само як і доказів зняття чи отримання відповідачкою від позивача будь-яких кредитних коштів.
При цьому, суд не приймає в якості доказу отримання відповідачем кредитних коштів від позивача наданий позивачем розрахунок заборгованості за особовим рахунком ОСОБА_1 , оскільки такий розрахунок виготовлена самим позивачем і не доводить факту отримання саме ОСОБА_1 і саме кредитних коштів.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату про обрану банківську послугу, розмір кредиту, процентів за користування, розміру відсоткової ставки, періодичності платежів, розміру щомісячних платежів, зазначені у позові обставини не можуть розцінюватися як доведені, оскільки достовірно не підтверджуються зібраними по справі доказами.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить точних даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, а також не містить доказів отримання цих коштів відповідачкою.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачці кредитної картки та розміру наданого відповідачці кредиту, його зміну, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів відповідачці не є можливим, отже суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог банку.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, згідно якої у разі відмови в задоволенні позовних вимог судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054, 1218, 1219, 1268, 1270, 1281, 1269, 1273, 1296, 1282 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса : місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором б/н від 30.04.2013 року .
Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: Кошеленко Алла Вячеславівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 15.05.2019 року № 000335, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено 23 січня 2025 року.
Суддя І.П. Шинкаренко