Справа № 346/6387/24
Провадження № 2/346/559/25
29 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Хмельницької І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 16.11.2013 року перебуває з відповідачем у шлюбі, у якому в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Сторони припинили спільне проживання, не підтримують сімейних відносин, тому вона звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Позивачу важко самостійно утримувати сина, оскільки збільшились ціни на продукти харчування, предмети побуту та одяг, а дитина росте та потребує покращеного харчування, забезпечення одягом та всім іншим, що є необхідним для забезпечення нормального рівня життя дитини. Відповідач має нерегулярний мінливий дохід, стан його здоров'я та матеріальне становище дають йому можливість сплачувати аліменти на утримання їхнього сина. Тому позивач, посилаючись на ст. 180, 184 СК України, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання вказаного сина в розмірі 4 000 грн. щомісячно до досягнення останнім повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, одночасно з позовною заявою та 16.12.2024 року подала до суду письмові заяви, в яких зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в її відсутності (а. с. 9).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи трекінгами відстеження відправлення АТ «Укрпошта» «відправлення вручено: особисто 04.01.2025 року». Причин своїх неявок відповідач суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позов.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.
Згідно з даними копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони одружилися 16.11.2013 року. Шлюб зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломиї реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківської області, актовий запис № 579 (а. с. 3).
Відповідно до даних свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).
Факт реєстрації вказаної дитини з позивачем стверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи № 131385 та №116006, виданими Управлінням “ Центр надання адміністративних послуг » Коломийської міської ради (а.с.7, 8).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення дітьми повноліття.
Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з положеннями ч.1 ст.182 вказаного Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.184 цього Кодексу суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до частин 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі наведеного, враховуючи вік сина сторін та пов'язані з цим витрати на його харчування, лікування при необхідності, забезпечення найбільш необхідними речами, відсутність відомостей про місце роботи та заробітну плату відповідача, суд вважає можливим визначити аліменти в твердій грошовій сумі, по 2 500 грн. щомісячно, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості.
Аліменти саме у такому розмірі будуть достатніми для забезпечення мінімальних потреб дитини, враховуючи, що відповідно до ст. 180 СК України позивач також зобов'язана приймати участь в її утриманні.
Крім того, відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивач.
На підставі наведеного, ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, керуючись ст. ст. 81, 141, ч.2 ст.247, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженки, жительки та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання їхнього малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень щомісячно.
В решті позовних вимог відмовити.
Вказана сума підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнення аліментів розпочати з 28 листопада 2024 року і проводити до досягнення вказаною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженка, жителька та місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 31 січня 2025 року.
Суддя: Яремин М. П.