24 січня 2025 рокуСправа №160/13145/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної з 01.04.2024 після набуття чинності рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2=р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 у справі №3-123/2023(229/23) пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену в розмірі відшкодування фактичних збитків - максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2024 розрахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками аварії ЧАЕС, інваліду другої групи, призначену у розмірі відшкодування фактичних без обмеження розміру пенсії її максимальним розміром з урахуванням висновку викладених у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України № 2=р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 у справі № 3-123/2023(229/23).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач попри рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2=р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 по справі №3-123/2023(229/23) протиправно обмежує розмір пенсії позивача максимальним розміром. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно з частиною 3 статті 67 Закону №796 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. На час виникнення спірних правовідносин у даній справі, Закон України від 08.07.2011 №3668 “Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» є чинним та відповідно статті 2 якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема відповідно до Закону № 796 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно - правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668). Водночас зазначаємо, що Рішенням Конституційного Суду № 2-р (II)/2024 від 20.03.2024 припис першого речення частини 3 статті 67 визнано неконституційним, який втратив чинність із дня ухвалення зазначеного Рішення. Пенсійний фонд України листом від 10.06.2024 за №2800-030102-9/35451 надав роз'яснення, щодо застосування Рішенням Конституційного Суду № 2-р (II)/2024 від 20.03.2024 по призначених пенсіях відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796». Так, в листі зазначено, що з урахуванням юридичної позиції, викладеної Конституційним Судом України у Рішеннях від 02.03.1999 №2-рn/99, від 17.03.2005 №1- рn/2005, від 19.06.2001 №9- рn/2001, від 26.12.2011 №20- рn/2011, від 22.05.2018 №5-р/2018, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р (II)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи №120/6735/23.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 скасовано та матеріали справи направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 поновлено провадження у справі та продовжено її розгляд.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З матеріалів вбачається та відповідачем не заперечується, що пенсія позивача з 01.03.2024 обмежена максимальним розміром та виплачується в розмірі 23610,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Відповідач листом від 14.05.2024 №29458-18848/П-01/8-0400/24 повідомив позивача, що наразі питання щодо виплати пенсії без урахування обмежень, передбачених частиною 3 статті 67 Закону №796, знаходиться на контролі та буде вирішено після надходження відповідних роз'яснень з Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Конституційним Судом України 20.03.2024 прийнято рішення №2-р(II)/2024 по справі №3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796 зі змінами, припис 1 речення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796 зі змінами.
Припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668 зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796 зі змінами, припис 1 речення частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796 зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином положення ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення, а саме: з 20.03.2024.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача є протиправним.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з метою відновлення порушених прав позивача суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог в частині дати з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії та зобов'язання відповідача здійснити з 20.03.2024 (а не з 01.04.2024 як зазначено в позовній заяві) перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Щодо посилання позивача у своїх позовних вимогах на необхідність зазначення в резолютивній частині рішення суду рішення Конституційного Суду України №2=р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 року по справі №3-123/2023(229/23), суд зазначає наступне.
Суд акцентує увагу, що посилання на вказане рішення Конституційного Суду України було викладено судом в мотивувальній частині рішення.
В свою чергу, суд звертає увагу, що у Висновку №11 від 18.12.2008 Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень викладено наступні висновки:
«Усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою й простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю. Для цього потрібно логічно структурувати рішення й викласти його у зрозумілому стилі, доступному для всіх.»
«Кожен суддя може обрати власний стиль та побудову документа або використовувати типові зразки, якщо такі існують.»
Отже, з огляду на висновки Консультативної ради європейських суддів, суд не вбачає підстав повторно зазначити у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України, яке вже зазначено в мотивувальній частині рішення, у зв'язку з чим дані позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведена правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснювати, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 - 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська