30 січня 2025 року
м. Київ
справа №240/28363/23
адміністративне провадження №К/990/25300/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Виробниче ремонтно-технічне підприємство «Укргазенергосервіс» акціонерного товариства «Укртрансгаз», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Бердичівської міської ради Житомирської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024,
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржник у касаційній скарзі просить про день та час слухання справи повідомити осіб, які беруть участь у справі, Житомирську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора для забезпечення участі прокурора у справі.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 240/28363/23 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 28.09.2022 у справі № 140/1770/19.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наявність клопотання заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про розгляд цієї справи за участі представників Житомирської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, відсутність клопотань від інших учасників справи про розгляд справи за їх участі, відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про розгляд справи за участі представників Житомирської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
Підготовчі дії по справі закінчити.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 31.01.2025, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду