30 січня 2025 року
м. Київ
справа №240/28291/23
адміністративне провадження №К/990/48738/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Постанова №168) у розмірі до 30 000 грн за період з 20 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року пропорційно в розрахунку на місяць;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду на період дії військового стану, передбачену пунктом 1 Постанови № 168, в розмірі до 30 000 гривень за період з 20 квітня 2023 року по 31 липня 2023 року пропорційно в розрахунку на місяць.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кириленко Андрій Володимирович, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі № 240/28291/23 повернуто скаржнику.
17 грудня 2024 року надійшла до Верховного Суду касаційна скарга адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржника просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року касаційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі № 240/28291/23 залишено без руху.
Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
10 січня 2025 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник скаржника просить поновити строк звернення до суду з касаційною скаргою та відкрити провадження у справі № 240/28291/23.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження представник скаржника посилається на те, що позивач є військовослужбовцем, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Також, представник позивача зазначає, що 31 липня 2024 року звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, тобто з первісною касаційною скаргою звернувся у межах процесуальних строків, проте ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року касаційну скаргу було повернуто, копію зазначеної ухвали представник скаржника отримав 15 серпня 2024 року до електронного кабінету, що не перешкоджає повторному зверненню. При цьому, повторна касаційна скарга у новій редакції була створена в системі «Електронний суд» 04 вересня 2024 року, проте з постійними технічними проблемами в роботі підсистеми «Електронний суд» не була відправлена, на підтвердження зазначеного надав скріншот з електронного суду Кириленка А.В .
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п?ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 04 липня 2024 року Сьомим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу в порядку письмового провадження та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 02 серпня 2024 року, а скаргу подано вдруге за допомогою підсистеми «Електронний суд» 17 грудня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 січня 2025 року про залишення касаційної скарги, представником скаржника подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цій заяві зазначено, що представником позивача, адвокатом Кириленком А.В. 31 липня 2024 року було подано первісну касаційну скаргу у межах процесуальних строків, проте ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто особі, яка її подала, що не перешкоджає повторному зверненню.
Як зазначає представник позивача, копію ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2024 року у цій справі було надіслано 15 серпня 2024 року до кабінету ЄСІТС адвоката Кириленком А.В. у підсистемі «Електронний суд». Представник позивача просить поновити пропущений строк.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов'язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.
Так, ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року касаційну скарги повернуто скаржнику, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвалу Верховного Суду від 12 серпня 2024 року доставлено до електронного кабінету представника повивача Кириленком А.В. - 12 серпня 2024 року о 13:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги 12 серпня 2024 року .
В той же час, вдруге поданою касаційною скаргою скаржник звернувся через «Електронний суд». лише 17 грудня 2024 року.
Суд звертає увагу, що ця касаційна скарга, а також попередня касаційна скарга, підписані представником позивача.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» та повторного звернення. При цьому, заява про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Так скаржником, звертаючись повторно з касаційною скаргою, допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
Щодо підстави пропуску строку, які зазначає представник скаржника у заяві про поновлення строку пов'язану з технічним проблемами у роботі підсистеми «Електронний суд», оскільки повторну касаційну скаргу у новій реакції було створено в підсистеми «Електронний суд» 04 вересня 2024 року, однак у зв'язку з технічними проблемами у роботі підсистеми «Електронний суд» не була відправлена, колегія суддів вважає таку підставу пропуску строку неповажною, оскільки представник скаржника не надав належні і допустимі докази, що мало місце технічні проблеми у роботі підсистеми «Електронний Суд», у зв'язку з чим Верховний Суд відхиляє ці доводи.
Крім того, наданий представником скаржника скріншот з електронного суду Кириленка А.В. не підтверджує наявність технічних проблем у роботі підсистеми «Електронний Суд».
Суд звертає увагу, що у представника скаржника існували альтернативні способи звернення до суду, наприклад засобами поштового зв'язку із касаційною скаргою оформленою в паперовій формі, або надати її безпосередньо до суду.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених представником позивача підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що представником позивача не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України, Суд
Визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 - адвокатом Кириленком Андрієм Володимировичем, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Касаційну скаргу адвоката Кириленка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їх підтвердження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
І.В. Желєзний
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду