30 січня 2025 року
м. Київ
справа №300/7422/24
адміністративне провадження № К/990/3465/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02 березня 2022 року по 30 вересня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 02 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02 березня 2022 року по 30 вересня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт;
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 02 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Суд надав заявнику п'ятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 300/7422/24 повернуто скаржнику.
27 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , в якій скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, та зобов'язати Восьмий апеляційний адміністративний суд відкрити апеляційне провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 02 січня 2025 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа. Проте, у встановлений апеляційним судом строк особою, яка подала касаційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку відмовлено. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі № 300/7422/24 повернуто скаржнику.
Згідно з частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов