30 січня 2025 року
м. Київ
справа №120/1992/23
адміністративне провадження № К/990/45784/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року
та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року
у справі №120/1992/23
за позовом: ОСОБА_1
до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
В суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним рішення відповідача оформлене витягом з протоколу №1469 від 21 вересня 2022 року про причинний зв'язок поранення поранення причин смерті ОСОБА_2 з проходженням військової служби та скасувати його;
- зобов'язати відповідача прийнято нове рішення про пов'язаність поранення, причин смерті ОСОБА_2 із захистом Батьківщини у відповідності до п. 21.5 "а" розділу 21 Наказу Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України переглянути причинний зв'язок травми та причини смерті ОСОБА_2 , 1997 р.н., відображений у протоколі засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2193 від 26 грудня 2022 року з урахуванням висновків суду, що висвітлені у даному рішенні суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Так, скаржнику роз'яснено, зокрема, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 10 грудня 2024 року отримана скаржником - 10 грудня 2024 року о 23:49.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 10 грудня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 11 грудня 2024 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 23 грудня 2024 року.
Так, залишаючи касаційну скаргу без руху суд встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 17 вересня 2024 року Сьомим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу. Повний текст судового рішення складено того ж дня, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 17 жовтня 2024 року, а скаргу подано 28 листопада 2024 року.
В той же час, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та зазначає, що поважною причиною пропуску строку є введення воєнного стану на території України.
Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звернув увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Суд касаційної інстанції наголосив, що наведені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень можуть бути поважними у разі надання відповідних доказів на підтвердження вказаних фактів.
Проте, скаржником не надано належного доказу, який би підтверджував наведені скаржником доводи щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.
Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, до Суду не надходило.
Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2024 року про залишення без руху скаржник не виконав.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів чи будь-яких інших заяв із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №120/1992/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк