30 січня 2025 року
м. Київ
справа №500/2896/24
адміністративне провадження № К/990/51080/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року у справі №500/2896/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.04.2024 № 222 «Про застосування до працівників УПП в Тернопільській області ДПП дисциплінарних стягнень», виданий начальником Департаменту генералом поліції третього рангу Жуковим Є.О., в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту від 03.05.2024 № 773 о/с, яким ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII звільнено зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення 03.05.2024.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ від 18.04.2024 № 222 «Про застосування до працівників УПП в Тернопільській області ДПП дисциплінарних стягнень», виданий начальником Департаменту генералом поліції третього рангу Жуковим Є.О., в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту від 03.05.2024 № 773 о/с, яким ОСОБА_1 відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII звільнено зі служби в поліції.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 травня 2024 року по 13 грудня 2024 року в розмірі 121362 грн 75 коп.
Не погоджуючись із указаним рішенням, Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2025 року касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року у справі №500/2896/24 залишено без руху, надано особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
27 січня 2025 року скаржником через систему «Електронний суд» подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З оскаржуваного судового рішення та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини стосуються звільнення з публічної служби.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Обставин, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, що підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої, четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, немає.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року у справі №500/2896/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Н.М. Мартинюк