про відмову у відкритті касаційного провадження
30 січня 2025 року
м. Київ
справа №140/3446/24
адміністративне провадження № К/990/3358/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Стеценка С.Г., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/3446/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністратвиного суду до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945 про відмову у проведенні перерахунку пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3732-XII та розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889 з 26.02.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 09.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.02.2024 №907600149945. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 26.02.2024 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889.
В частині вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зобов'язання перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3732-XII та розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII та здійснити перерахунок і виплату пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Управлінням соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 21.02.2024 №888 та №889 з 26.02.2024, з урахуванням раніше виплачених сум, відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області оскаржило їх у касаційному порядку та просить скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 03.04.2024 вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
У поданій касаційній скарзі скаржником взагалі не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, у порушення вимог частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник не навів виключних підстав, які допускають касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Таким чином, подана скарга не відповідає процесуальним вимогам, встановленим законом, що виключає можливість відкриття касаційного провадження у цій справі.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить посилання на підстави незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначати підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Своєю чергою, спір у цій справі виник через відмову контролюючого органу у проведенні перерахунку пенсії та перевести позивача на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3732-XII (відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3732-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу) та розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.
Зокрема, судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17, де зазначено, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Ця правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка висловлена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №234/6967/17, від 29.11.2022 у справі №431/991/17 та від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та про те, що судами попередніх інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 23.01.2018 у справі № 745/458/16-а, від 28.10.2020, від 826/16182/18, від 14.01.2021 у справі № 616/25/17, від 19.01.2021 у справі № 644/4530/17, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.
Зокрема у постановах Верховного Суду у справах №745/458/16-а від 23.01.2018, №826/16182/18 від 28.10.2020, №616/325/17 від 14.01.2021, №644/4530/17 від 19.01.2021 правові висновки стосувалися відмови контролюючого органу здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 86 відсотків місячного заробітку, в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Таким чином, враховуючи те, що спір у справі № 140/3446/24 стосується переведення особи на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3732-XII (відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3732-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу) та розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, Суд доходить висновку, що обставини справи, рішення у якій оскаржуються, та справ, зазначених скаржником з метою обґрунтування підстав касаційного оскарження, виникли за різних фактичних обставин, у різний період часу, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на формування судової практики та не змінюють її.
Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №140/3446/24 як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №140/3446/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя О.П. Стародуб