30 січня 2025 року
м. Київ
справа №320/22373/23
адміністративне провадження №К/990/2408/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправної бездіяльності, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо нездійснення виплати позивачу заробітної плати у повному обсязі, обчисленої у розмірах, передбачених ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", за квітень, травень, червень, липень і серпень 2020 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача суму недоотриманої заробітної плати за квітень, травень, червень, липень і серпень 2020 року в сумі 201 568, 35 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо нездійснення виплати позивачу щорічної премії за 2020 рік у повному обсязі, обчисленої у розмірі, передбаченому частиною другою статті 81 Закону України "Про прокуратуру";
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача суму недоотриманої частини щорічної премії за 2020 рік в сумі 68 104,80 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування позивачу надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді за увесь час перебування на посаді начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання держаного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України та начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання держаного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, тобто з 01 січня 2016 року по 18 липня 2022 року та за квітень 2023 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь позивача суму недоотриманої заробітної плати за січень 2016 року - липень 2022 року та за квітень 2023 року в сумі 2 227 053, 59 грн;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора здійснювати нарахування заробітної плати позивача з урахуванням набавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді та її виплату у повному обсязі у подальшому;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести компенсацію позивачу недоотриманого доходу (заробітної плати за квітень, травень, червень, липень і серпень 2020 року і щорічної премії за 2020 рік, а також недоотриманої заробітної плати у зв'язку із не нарахуванням надбавки за виконання обов'язків на адміністративній посаді) відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" в день виплати заборгованості по премії та заробітній платі за відповідний місяць.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Офісу Генерального прокурора щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щорічної премії за 2020 рік у повному обсязі та стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 недоотриманої частини щорічної премії за 2020 рік в сумі 68 104,80 (шістдесят вісім тисяч сто чотири гривні та вісімдесят копійок) грн та ухвалено постанову, якою такі позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної премії за результатами проведеного оцінювання якості роботи прокурора Офісу Генерального прокурора за 2020 рік у повному обсязі. Зобов'язано Офіс Генерального прокурора здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної премії за результатами проведеного оцінювання якості роботи прокурора Офісу Генерального прокурора за 2020 рік, з урахуванням вказаних у постанові суду висновків та вже виплачених сум, а також з проведенням належних відрахувань згідно положень чинного законодавства. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року залишено без змін.
02 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
27 грудня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто заявникові.
17 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Шостим апеляційним адміністративним судом 02 травня 2024 року розглянуто справу. Повний текст судового рішення виготовлено 31 жовтня 2024 року, отже, останній день на касаційне оскарження припадав на (з урахуванням вихідних днів) на 02 грудня 2024 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся за допомогою підсистеми «Електронний суд» 17 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цій заяві зазначено, що вперше касаційну скаргу на вказані рішення судів Офісом Генерального прокурора було подано у межах строку, передбаченого КАС України для подання касаційної скарги. В зазначеній скарзі було обґрунтовано підстави для касаційного оскарження. Таким чином, касаційна скарга була оформлена належним чином.
Також скаржник вказує, що строк звернення з повторною касаційною скаргою КАС України не встановлено і повторна касаційна скарга подається протягом розумного строку, без зайвих зволікань.
З огляду на викладене Верховний Суд зазначає наступне.
Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Верховним Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду скаржник вже двічі звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 17 грудня 2024 року та від 07 січня 2025 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційних скаргах не були викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.
Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 КАС України, проте неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження.
Відтак, враховуючи викладене, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Суд визнає неповажними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 329, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені Офісом Генерального прокурора, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправної бездіяльності, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
5. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов