30 січня 2025 року
м. Київ
справа № 560/7791/24
адміністративне провадження № К/990/3258/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі №560/7791/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягають у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на виконання рішення судів, без урахування до стажу судді, що дає право на відставку та утримання щомісячного довічного грошового утримання судді, у відставці, терміну строкової військової служби за рішенням Теофіпольського районного суду від 10.06.2010, що становить 2 роки 23 дні, та незарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, терміну професійної діяльності до обрання суддею, що становить 9 років 11 місяців 16 днів та зменшення відсоткового значення з 72% до 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; у невиплаті безспірного боргу по щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці в сумі 192767,89 грн. за період з 19.02 2020 по 31.10.2021 та невідшкодуванні сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, термін строкової військової служби за рішення Теофіпольського районного суду від 10.06.2010, що становить 2 роки 23 днів та до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 - термін професійної діяльності до обрання суддею, що становить 9 років 11 місяців 16 днів.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці в розмірі 72% суддівської винагороди згідно з довідкою ТУ ДСА України в Хмельницькій області від 20.05.2020 №197, з урахування фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити нарахований безспірний борг по щомісячному довічному грошового утриманню судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.10.2021 в сумі 192767,89 грн. та відшкодувати сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн. за рахунок коштів Пенсійного фонду України на фінансування адміністративних витрат головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, що полягають у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування до стажу судді, що дає право на відставку та утримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, терміну строкової військової служби за рішенням Теофіпольського районного суду від 10.06.2010, що становить 2 роки 23 дні та незарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, терміну професійної діяльності до обрання суддею, що становить 9 років 11 місяців 16 днів та зменшення відсоткового значення з 72% до 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, термін строкової військової служби за рішення Теофіпольського районного суду від 10.06.2010, що становить 2 роки 23 днів та до стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 - термін професійної діяльності до обрання суддею, що становить 9 років 11 місяців 16 днів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці в розмірі 72% суддівської винагороди згідно з довідкою ТУ ДСА України в Хмельницькій області від 20.05.2020 №197, з урахування фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 24.01.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу у відкритті за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято в порядку письмового провадження.
Згідно відомостей з КП "Діловодство спеціалізованого суду" та матеріалів справи копію рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 доставлено в "Електронний кабінет" апелянта 05.08.2024 о 23:44, про що складена довідка суду від 08.08.2024.
Враховуючи зазначене, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду, враховуючи положення ч. 6 ст. 120 КАС України, є 05.09.2024.
Апеляційна скарга (вперше) подана до суду 04.09.2024.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 10.09.2024 залишено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено частково та продовжено апелянту термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, повернуто особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги від 01.10.2024 отримано апелянтом 01.10.2024, що підтверджується відповідною довідкою про отримання.
Апеляційна скарга (вдруге) була подана до суду 19.11.2024. Тобто, з пропуском строку на її подання.
В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024.
Зі змісту наведених апелянтом підстав у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду вбачається, що клопотання подано з підстав подання апеляційної скарги вперше в межах строку на апеляційне оскарження та введенням воєнного стану. Проте, вказані підстави не можуть вважатись належними та допустимими доказами поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою через 49 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, у зв'язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Щодо посилань відповідача на Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ, зазначено наступне.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги при зверненні з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.
Крім того, посилання відповідача на кількість справ, які знаходяться в провадженні пенсійного органу, а також об'єктивну неможливість оперативного опрацювання документів, які надходять до Електронного кабінету у великій кількості, колегія суддів оцінює критично, оскільки неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апелянтом не доведено поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, що зазначені у клопотанні про його поновлення, а тому ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відмовлено та визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказані ухвали відповідачем отримано 18.12.2024.
26.12.2024 через систему "Електронний суд" до суду від представника відповідача надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024. В обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначено, що нормами КАС України встановлено єдиний випадок обов'язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. У всіх інших випадках законодавець допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, відповідач просив врахувати, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України запроваджено воєнний стан, дія якого була в подальшому продовжена відповідними указами. Таким чином, на думку апелянта, запровадження на всій території України воєнного стану є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, зазначив, що станом на 26.12.2024 в системі «Електронний суд» зареєстровано більше 100 тисяч документів у справах, стороною в яких є Головне управління. Щоденне надходження документів через систему «Електронний суд» розпочалося з 14.03.2022 та становить близько 400 в день (40 документів на спеціаліста), що об'єктивно унеможливлює їх оперативне опрацювання та створює дійсні істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій та в деяких випадках призводить до порушення процесуальних термінів. Враховуючи вищезазначене, причина пропуску строку на апеляційне оскарження є поважною та такою, що підлягає поновленню судом.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Також зазначено, що вдруге відповідач звернувся з апеляційною скаргою через 49 днів після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, у зв'язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 року 4024-IX затверджено Указ Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.
Суд зауважив, що після затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на особу або роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Крім того, посилання відповідача на кількість справ, які знаходяться в провадженні пенсійного органу, а також об'єктивну неможливість оперативного опрацювання документів, які надходять до Електронного кабінету у великій кількості, колегія суддів оцінює критично, оскільки неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою вчасно, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не наведено.
При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження своєю ухвалою від 02.01.2025 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.08.2024.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2024 у справі №560/7791/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій