30 січня 2025 року
м. Київ
справа №440/4285/24
адміністративне провадження №К/990/1307/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 28 березня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з 28 березня 2024 року з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження, позов задоволено.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області та ОСОБА_2 , не погодившись з судовим рішенням, подали апеляційні скарги.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав клопотання про закриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження задоволено. Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у цій справі закрито. Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
27 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
07 січня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 17 вересня 2024 року Другим апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст постанови складено 27 вересня 2024 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 28 жовтня 2024 року, а цю касаційну скаргу позивач подав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 07 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що вперше позивач звернувся до суду з касаційною скаргою 27 жовтня 2024 року, тобто в межах встановлених строків на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу було повернуто скаржникові. Як зазначає скаржник, ця ухвала надійшла пізно вночі 21 листопада 2024 року до Електронного кабінету системи ЄСІТС в період, коли він перебував на лікарняному, що підтверджується випискою №12023 із медичної карти стаціонарного хворого, виданої КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», відповідно до якої скаржник перебував на лікарняному з 21 листопада 2024 року по 29 листопада 2024 року.
На думку заявника, касаційна скарга подається повторно в межах розумного строку.
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає наступне.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року касаційну скаргу було повернуту скаржнику.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд повернув попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов'язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.
Так, ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року касаційна скарга повернута скаржнику. Так, Суд вважав необґрунтованими посилання скаржника на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.
Як встановлено Судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвали Верховного Суду від 21 листопада 2024 року було надіслано до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд» 21 листопада 2024 року о 23:36.
Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, враховуючи вищевикладене, скаржник отримав ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги 22 листопада 2024 року.
Суд звертає увагу, що ця касаційна скарга, а також попередня касаційна скарга, підписані позивачем.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» та повторного звернення.
Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Верховний Суд бере до уваги надані скаржником докази перебування його на стаціонарному лікуванні, яке тривало з 21 листопада 2024 року по 29 листопада 2024 року, проте скаржник, звертаючись повторно з касаційною скаргою, допустив значний проміжок часу з моменту його одужання та потворного звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Разом з тим, значний проміжок часу з моменту закінчення лікування скаржника та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді постанови суду апеляційної інстанцій у цій справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після закінчення лікування скаржника, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їх підтвердження.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: В.М. Соколов
О.В. Кашпур