30 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3500/24 пров. № А/857/20575/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 260/3500/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
суддя в І інстанції Луцович М.М.,
дата ухвалення рішення 15.07.2024,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
2) зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме - надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (116% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (245% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 01 лютого 2023 року.
Позовні вимоги мотивовані зверненням до відповідача з заявою, у якій позивач просив оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлені довідки станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 відповідно. Проте відповідач надав відповідь, у якій вказав, що підстав для складання нових довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у цій справі, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023; зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення з 01.02.2022 року та 01.02.2023 перерахунку пенсії ОСОБА_1 . В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що законодавством передбачено чіткий порядок для перерахунку пенсій пенсіонерам-військовослужбовцям. Виключно Кабінет Міністрів України визначає підстави для перерахунку пенсій особам, яким пенсія призначена за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Без зміни розміру (підвищення) грошового забезпечення діючим військовослужбовцям або прийняття рішення Кабінетом Міністрів України з приводу того, що має бути проведений перерахунок пенсії в Адміністрації Державної прикордонної служби України не виникає правових підстав для складення та направлення до органів Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення і перерахунку пенсії.
Апелянт просив скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зміни, внесені постановою №103 до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, у якій вказано, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум встановлювався з 1 січня у розмірі 1762 грн.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2020 році згідно із Законом №294-IX такий визначено у розмірі 2102 грн., у 2021 році згідно Закону №1082-IX - 2270 грн., у 2022 році відповідно до Закону №1928-IX - 2481 грн., у 2023 році відповідно до Закону №2710-ІХ - 2684 грн.) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
З викладеного слідує обґрунтованість доводів позивача щодо права на отримання оновлених довідок для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 із застосуванням пункту 4 постанови №704 у первинній редакції, а саме: множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тому твердження відповідача щодо відсутності підстав для оформлення оновлених довідок станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 суперечать нормам чинного законодавства та практиці Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 та від 10 січня 2023 року у справі №120/8682/21-а.
Стосовно позовної вимоги у частині зазначення в довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022-2023 років щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в конкретних розмірах, зокрема, надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (116% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (245% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 01 лютого 2023 року, суд першої інстанції зазначив, що питання визначення конкретних розмірів складових грошового забезпечення, які повинні бути включені у довідки (зокрема й премії) може виникнути лише за наявності таких довідок із зазначеними у них щомісячними додатковими видами грошового забезпечення на конкретну дату, натомість предметом розгляду цієї справи є визначення права позивача на отримання нових довідок, а не її зміст. На момент розгляду цієї справи питання щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у межах цієї справи відповідачем не досліджувалось, тому вимога позивача в цій частині є передчасною. Адже наразі відсутні об'єктивні підстави вважати, що відповідач, виготовляючи довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, порушить його права не зазначенням у таких довідках належних складових грошового забезпечення (основних та додаткових). Суд позбавлений можливості під час ухвалення судового рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. З огляду на наведене, враховуючи, що судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право, суд першої інстанції не встановив правових підстав для задоволення позовної вимоги у згаданій частині.
З огляду на викладене, позов задоволено частково.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На звернення позивача щодо направлення до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2022, 01.01.2023 для перерахунку пенсії відповідач листом повідомив про відсутність підстав для видачі нових довідок. Зазначив, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частиною 3 ст. 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначена норма статті 43 Закону №2262-XII міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, ч.ч. 1, 2 якої передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною 4 ст. 63 Закону №2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 1 якого, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704) та яка набрала чинності з 01.03.2018, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлена тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з 29.01.2020, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 Постанови №103 втратив чинність та відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції.
01.07.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-УІІІ (далі - Закон №1774-VІІІ).
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Враховуючи те, що норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за норму пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показника, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року.
Отже, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, тобто станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Викладене в сукупності свідчить, що у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, апеляційний суд встановив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Попередньо зазначено, що, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX та згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 та від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а, які доцільно враховані судом першої інстанції при вирішенні цього спору.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
За приписами ч.ч. 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій, у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач жодними належними та допустимими докази не довів правомірності своєї поведінки щодо не підготовки та не подання до ГУ ПФУ в Закарпатській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 для проведення з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно перерахунку основного розміру пенсії.
За таких обставин, дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФ України у Закарпатській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на01.01.2022 та станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах і порушують право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.
У зв'язку з викладеним наявні підстави зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та станом на 01.01.2023 відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунку пенсії позивача, задовольнивши другу позовну вимогу.
Отже, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.
Інші висновки суду першої інстанції відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №260/3500/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк